Побував на TEDxKyiv 2018. Отримав масу вражень. Розповідаю, на яких проблемах зараз фокусуються в світі, чому ми в Тритфілд вважаємо це важливим і як це пов'язано з психотерапією.
Криза комунікації
Сучасне суспільство не встигає за попитом на комунікацію. Нам потрібно навчитися швидше і якісніше взаємодіяти, а для цього — удосконалити свої навички. Йдеться не про знання іноземних мов або розуміння інших культур, а про здатність вибудовувати колаборацію з нуля в кожній новій ситуації, з новими людьми, в непередбачуваних обставинах.
Виступи про комунікацію
Польський архітектор Куба Снопек розповідав про жителів панельних будинків, які декорують балкони на власний розсуд, кожен у своєму стилі: дерево, цегла, пластик. Снопек з великою теплотою ставиться до самого бажання кожної окремої людини виражати себе, прикрашаючи простір навколо, і все ж в результаті такого підходу цілі квартали і міста виглядають дисгармонійно. Причина архітектурного свавілля криється саме у відсутності комунікації. Проблема в тому, що ми поводимося індивідуалістично там, де повинна починатися територія домовленостей і взаємодії.
Антикорупційний журналіст Денис Бігус пояснював, що робота з розкриття корупційних злочинів вимагає від учасників такого ж рівня колаборації та вміння комунікувати, як і у тих, хто ці злочини скоює. І одна з проблем у тому, що рівень комунікації у «воїнів світла» не встигає за рівнем їхньої моральності. У злочинців якраз все навпаки: високий рівень комунікації і низький рівень моральності. Денис жартував зі сцени, що злочинність не просто так називається «організована», а ось «хороші хлопці» дуже часто жахливо «неорганізовані».
Криза способів мислення
Світ перейшов у нову еру, де «люди — нова нафта». Найбільш довгостроковою і виправданою інвестицією у власне майбутнє є інвестиції в спосіб мислення. З величезною ймовірністю, незабаром людям доведеться змінювати кілька професій протягом життя. Зараз у світі дефіцит кадрів, які мислять з широким горизонтом планування. І сучасні освітні системи вже адаптують нові формати.
Виступи про способи мислення:
Реформатор в області освіти Богдан Олександрук будує школи, які орієнтуються на умови майбутнього. Він ділився особистим досвідом, зокрема спогадами з дитинства. Наприклад, обидві його бабусі радили йому піти в «надійну» професію, — ось тільки професії з їхніх порад вже зникли або ось-ось перестануть існувати. Ще якихось 40 років тому ідея міняти професії була чимось незбагненним. І цей «класичний» погляд на кар'єру досі властивий нашим батькам, впливає на нас і навіть на наших дітей. Коли ми рекомендуємо дитині вивчати програмування, тому що це престижно і дохідно, ми діємо як бабуся з прикладу вище — формуємо у дитини ригідний спосіб мислення.
Богдан пояснив, як система радянської та пострадянської освіти виховувала людину, яка виконує поставлені завдання, але не здатна формулювати їх самостійно. Цей підхід вже не актуальний. На слайдах Богдан демонстрував китайські заводи, масштабні ферми в США і Канаді — їх об'єднувало одне: на них не було людей. Тільки робототехніка. Незабаром світу знадобиться величезна кількість кадрів, здатних формувати стратегії і ставити завдання, а не просто виконувати їх.
Криза усвідомленості
Відразу кілька спікерів в тій чи іншій формі говорили про навички усвідомленості. У нашому розумінні, це дуже важливо і переплітається з усім тим, що вже було згадане. Судячи з хронології виступів, продюсери і контент-мейкери конференції теж хотіли акцентувати увагу на цій темі.
У всіх виступах звучала думка про те, що вміння кожної людини усвідомлювати себе і свої потреби безпосередньо пов'язані зі ступенем розвитку суспільства. І наразі ми відстаємо: навичок усвідомленості вже не вистачає, щоб вирішувати сучасні завдання.
Виступи про особисту усвідомленість:
Олександр Бубенчиков, чемпіон світу з фридайвінгу (занурення на затримці дихання без спецзасобів) розповідав про філософію фридайвінгу. Саме про філософію, адже фридайвінг, на думку Олександра, — це не спорт і тим більше не «екстремальний спорт».
У найцікавішому для нас фрагменті виступу Олександр пояснив зв'язок між розслабленим станом тіла і свідомості та здатністю пірнати на глибину. На глибині 95 (!) метрів тиск води становить 10 атмосфер. Єдиний спосіб витримувати такий тиск — це «віддатися» йому. Повне розслаблення м'язів. У такому випадку вода здавлює тіло як губку, але фридайвер не відчуває болю. Однак якщо м'язи затиснуті, тіло відчуває колосальний біль: напруга в тілі обертається проти нього самого.
І тут найцікавіше. Щоб розслабитися, потрібно мати чисту свідомість. У момент занурення не повинно бути відволікаючих переживань і нав'язливих думок, тому що вони викличуть напругу, а напруга — біль. Прийти до такого стану допомагають дихальні вправи, медитації і глибоке розуміння себе. Можливість «зустрітися з собою на глибині» обумовлена саме цими навичками. Просто неймовірна метафора. Фразою «пірнайте вглиб себе» закінчує свій виступ людина, яка може 9 хвилин провести під водою, — і зал аплодує стоячи.
Вітаутас Бучюнас, експерт з еволюції організацій, пропонував використовувати мобільний телефон як метафору для опису людини. У цій метафорі хард (диск, пам'ять) — це наші фізичні можливості, софт (додатки, програми) — це наші знання і навички, а ОС (операційна система, прошивка) — це наша можливість цим усім продуктивно управляти, допомагати складовим системи взаємодіяти. Що дуже важливо, «прошивка» безпосередньо залежить від емоційного інтелекту. Досвід роботи з великими компаніями показує, що люди досі приділяють більше уваги софту і харду і набагато менше — прошивці. В їхній системі пріоритетів розвиток навичок, знань або фізичних можливостей важливіші за розвиток емоційного інтелекту.
Радимо прочитати: Чим відрізняються психолог і психотерапевт і чому в цьому важливо розбиратися?
Далі Вітаутас пропонує уявити, що буде, якщо на перші моделі айфона почати встановлювати сучасні застосунки і програми. Вони або не працюватимуть, або працюватимуть дуже криво. Щось подібне зараз і відбувається. Тому ми чуємо так багато новин про нові підходи до взаємодії співробітників у компаніях Tesla, Netflix, Google тощо: у прогресивних компаніях більше стурбовані оновленням прошивки, ніж софту.
Також Вітаутас звертався до досить знаменитої статті Девіда Рука і Вільяма Р. Торберта «7 трансформацій лідерства». Він стверджує, що зараз у світі дуже мало менеджерів, які належать до верхніх трьох позицій (тут варто прочитати статтю, вона не велика і дуже цікава), в той час як світ вимагає саме таких підходів.
На думку спікера, міняти прошивку можна тільки глибокою і кропіткою трансформацією себе. Духовні практики, психотерапія, йога, медитації, коучинг, осмислений спорт. Все це дійсно необхідно: на жаль, ми не смартфон, в якому оновити прошивку можна однією кнопкою.
Ключові ідеї:
1. Сучасний світ пропонує людству завдання, до вирішення яких ми не завжди готові. Для вирішення цих завдань потрібні більш гнучкі навички комунікації, здатність широко і гнучко мислити і фундаментальне вміння оновлювати «прошивку».
2. Все дуже пов'язано. Інвестиції в емоційний інтелект («прошивку») покращують навички комунікації і роблять мислення більш гнучким. Робота з тілом збільшує можливості витримувати навантаження, в тому числі психологічні.
3. Еволюція людини більше полягає не в тому, щоб виростити третє око або ще дві руки. Тепер еволюція людини зводиться до поглиблення навичок, швидкості та якості соціальних взаємодій. Цю думку висловив ще етолог Лоренц Захаріас Конрад. І ми безмежно згодні.
4. Психотерапія — один із сучасних інструментів оновлення «прошивки» і якісного розвитку емоційного інтелекту. Зростання популярності психології та психотерапії, що почалося кілька десятків років тому, — дуже закономірне: це просто необхідно для подальшого розвитку нашого суспільства.
