КПТ, або когнітивно-поведінкова терапія, — напрям, що відомий своєю виключною увагою до наукового підходу та доказової бази. У США та деяких країнах Європи КПТ включено до програм медичного страхування як відносно швидкий метод терапії, що дає відчутне полегшення при депресії, генералізованій тривозі або фобіях. Ми попросили психотерапевтів Тритфілд пояснити, у чому специфіка цього напряму і що таке «КПТ третьої хвилі».


Що таке КПТ? У чому суть цього методу, якщо описати простими словами? На яких принципах він ґрунтується?

Відповідає психотерапевтка Олександра Тимошенко

https://www.treatfield.com/therapist/aleksandra-tymoshenkoОсновна модель когнітивно-поведінкової психотерапії ґрунтується на трьох компонентах. Перший — це будь-яка ситуація, із якою ми зіткнулися в реальному житті. Другий — це наша на неї реакція. І третій компонент — оцінка ситуації, думка.

Наведу приклад з реального життя: Двох офісних співробітників, що працюють в одній компанії, викликав до себе директор. Перша людина буде хвилюватися, місця собі не знаходити, її настрій різко погіршиться. Другий, навпаки, буде в радісному передчутті. Чому на одну й ту саму життєву ситуацію ці двоє реагують по-різному? Тому що їхні думки (когніції) відрізняються. У першому варіанті, можливо, це буде «О боже, він хоче мене звільнити? Я не виконав план. Як я буду без роботи?» У другому: «Клас! Напевно, хоче обговорити моє підвищення.»

Від оцінок ситуації залежать і емоційні реакції співробітників. У першої людини базова емоція — тривога, у другої — радість.

У цьому і полягає вся сутність КПТ. У терапії ми працюємо з думками, емоціями людини та її поведінкою.

На перший погляд, це може здатися простим і досить механічним, але це не так. Сам процес відстеження думок — уміння, яке можна розвивати. І це дуже важливо, як і емоційний компонент, який ілюструє нам реакцію на подію. Робота з усіма цими складовими дає хороші результати. І що найважливіше, розвиває корисну для життя якість — усвідомленість. Це дає можливість, вже закінчивши психотерапію, у непростих життєвих ситуаціях допомагати собі самостійно. Навчитися «бути самому собі терапевтом» — основна мета методу.


Дім

Зараз багато говорять про КПТ «третьої хвилі». Що це за «хвилі», звідки вони взялися? Як можна охарактеризувати третю хвилю КПТ і чим вона відрізняється від попередніх?

Відповідає психотерапевтка Євгенія Чернега

Психологиня Євгеніа ЧернегаКПТ — напрям психотерапії, що розвивається найактивніше. У нього немає центральної теорії особистості, тільки досліджені та науково доведені знання про психіку, отримані на практиці через спостереження за великою кількістю пацієнтів, їхніми думками, емоціями і поведінкою. І, як результат, аналіз впливу різних послідовностей лікування на існуючі розлади. У цього методу немає єдиного «батька-засновника», як Фрейд в психоаналізі або Перлз в гештальті. Дороговказ КПТ — наукова доказова база. Щоб її отримати, щорічно проводяться сотні досліджень і метааналізів, додаються нові знання про мозок, отримані з нейронаук, і методи, запозичені в інших напрямів психотерапії, а також практики східної філософії (наприклад, медитація) й із західної філософії (стоїцизм). Тому КПТ постійно розвивається: фахівці проводять нові дослідження і змінюють протоколи роботи, ґрунтуючись на нових отриманих даних. Такий підхід веде до того, що метод не зациклений на усталених формах терапії, а змінюється зсередини і отримує нові гілки.

Перша хвиля КПТ ґрунтувалася на біхевіоризмі — галузі психології, яка виросла з наукової експериментальної психології і займалася поведінкою людини.

Друга хвиля КПТ додала когнітивну складову, поєднала поведінку і вплив мислення на поведінку людини. Дезадаптивні думки викликають в людині дезадаптивні емоції та ведуть до поведінки, яка затьмарює внутрішнє і зовнішнє життя людини і її стосунки з іншими людьми, — ядро концепції КПТ другої хвилі.

Третя хвиля КПТ допомагає людині прийняти себе і свої особливості, враховує контекст і ставлення людини до себе і того, що відбувається. Вона працює не тільки з лікуванням розладів, але й із поліпшенням психологічного благополуччя і якості життя. Тут поряд з техніками класичної «олд-скульної» КПТ використовуються такі принципи та інструменти, як усвідомленість, прийняття, особисті цінності і психологічна гнучкість.

Підходи КПТ третьої хвилі:

  • Терапія прийняття і відповідальності (частіше використовується англомовна абревіатура ACT — Acceptance and Commitment Therapy)
  • Схема-терапія
  • ДБТ
  • Майндфулнесс
  • Терапія, сфокусована на співчутті

Терапія прийняття і відповідальності побудована на принципах усвідомленості, прийняття і відповідальності за свої життєві вибори. Її розробив Стівен Хайєс у 1982 році. Вона має чітку структуру, як в КПТ, і водночас схожа на екзистенційну психотерапію — допомагає людині усвідомити свої життєві цінності та змінити своє життя на основі цих цінностей, вплинути на те, що можливо змінити, і прийняти життєві даності, які непідвладні контролю. «Біль неминучий, страждання — за вибором», — так можна описати базову ідею підходу. Розставання, хвороби, втрати, невдачі, дискомфорт — природні частини життя, страждання викликано уявленнями, що так не повинно бути, що ми просто зобов'язані бути щасливі, успішні, здорові постійно. Повністю уникнути сумних сторін життя неможливо, є багато даностей, які людина не може контролювати, натомість можна визначитися зі своїми цінностями і бажаннями і взяти відповідальність за рух в напрямку, який їм відповідає і має для вас значення.

Схема-терапія працює з базовими психологічними потребами людини. Цей напрямок було розроблено в 1990-х роках Джеффрі Янгом. Він виділив 5 груп базових психологічних потреб:

  • Потреба в надійній прив'язаності (включаючи безпеку, розуміння, прийняття, менторство).
  • Потреба в автономії, компетентності та почутті ідентичності.
  • Потреба вільно висловлювати свої почуття, переживання і потреби.
  • Потреба в спонтанності та грі.
  • Потреба в реалістичних межах і навчанні самоконтролю.

Янг зауважив, що коли базові психологічні потреби систематично не задовольняються, формуються дезадаптивні системи уявлення про світ і відповідні ним моделі поведінки. Схеми складаються з 1) глибинних переконань про себе, інших і світі; 2) з емоцій, які людина сприймає як нестерпні; 3) зі спогадів про події, пов'язані з болем від незадоволення цих потреб. Доросла людина може знову і знову відтворювати болісний емоційний досвід свого минулого, роблячи вибори і реагуючи у звичний спосіб, ґрунтуючись на суб'єктивному сприйнятті реальності. У результаті, коли виникає ситуація, що запускає схему (ситуація-тригер), вмикаються дисфункціональні режими поведінки, — і людина діє не для того, щоб досягти своїх цілей, а щоб уникнути болю, пов'язаного зі схемою. Це автоматична і мало усвідомлена поведінка, тому вона часто неефективна, не відповідає цінностям людини і не призводить до задоволення її базових психологічних потреб. Тобто не розв’язує проблеми, а створює їх. Мета схема-терапії — знизити вплив ранніх дезадаптивних схем на життя людини і допомогти їй зрозуміти, визнати і навчитися задовольняти свої базові психологічні потреби.

Як бачите, сучасна КПТ — це широка річка, в яку, крім класичної КПТ, впадають кілька напрямів, які ми розглянули, — схема-терапія і терапія прийняття і відповідальності, а також інші, які розглянемо в наступних матеріалах, — майндфулнесс (практики усвідомленості ), діалектико-поведінкова терапія, терапія сфокусована на співчутті. Цю широку річку і називають «третьою хвилею КПТ».


вікна

Чим відрізняється КПТ від інших напрямків сучасної терапії — наприклад, від гештальту або психоаналізу? Звідки береться міф щодо схематичності або спрощеності когнітивно-поведінкової терапії?

Відповідає психотерапевтка Світлана Ридзель

психологиня Світлана РидзельВажливо розуміти, що когнітивно-поведінкова терапія — це сукупне поняття, яке об'єднує ціле сімейство сучасних терапевтичних підходів. Якщо класична КПТ робить акцент на роботі з думками і поведінкою, то молодші гілки (схема-терапія, ACT, DBT, EFT та ін.) Активно включають до свого інструментарію роботу з емоціями та цінностями, навчають клієнтів навичкам усвідомленості та прийняття, спираються на теорію прив’язаності.

Якщо спробувати виділити характерні риси когнітивно-поведінкових терапій, то, думаю, це будуть слова «відносно короткострокова», «структурована», «орієнтована на вирішення конкретних проблем». КП-терапевти працюють, перш за все, із «тут і зараз», це означає, що ми прагнемо визначити, що підтримує проблемну ситуацію або патерн зараз і що ми можемо змінити. Дослідження причин виникнення проблеми буває необхідниі, але йому приділяється менше уваги, ніж в інших терапевтичних підходах.

Підозрюю, що думка щодо схематичності або спрощеності КПТ спирається на те, що КП-терапевти в своїй роботі використовують протоколи. По суті, це опис логіки роботи з різними розладами (депресією, тривожними розладами, ПТСР тощо). Протоколи спираються на дані наукових досліджень, що підвищує їхню релевантність для більшості клієнтів. Але протокол — це лише орієнтир, психотерапевт працює з реальним (а не усередненим) клієнтом, із його унікальним досвідом і переживаннями, і адаптує роботу до його потреб. Протокол — це тільки маяк, який допомагає дістатися до місця призначення швидше.

що таке кбт

Із якими темами КПТ працює найкраще? Якщо людина вперше шукає терапевта і не знайома з різними підходами глибоко, в яких ситуаціях краще йти до КПТ-фахівця?

Відповідає психотерапевтка Марія Лемещук

психологиня Марія ЛемещукСучасний світ психотерапії різноманітний і дає різні методи роботи. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є одним з найбільш ефективних сучасних методів. Цей метод науково обґрунтований, і його користь доведена безліччю наукових досліджень. Але жоден метод не може бути панацеєю і посувати всім людям для усіх проблем і психологічних розладів.

Для того щоб дібрати для себе найефективніший спосіб, необхідно знати, з якими проблемами працює обраний напрям психотерапії. Національний інститут здоров'я та клінічної майстерності (NICE) провів масштабні дослідження КПТ, в яких взяли участь тисячі людей. Дослідження проводилося за допомогою психодіагностичних методів до початку терапії і після неї. Було виявлено, що КПТ ефективна за таких станів, як депресія, порушення харчової поведінки, генералізована тривога, панічний розлад, обсесивно-компульсивний розлад, дисморфофобія, антисоціальний розлад особистості, так званий прикордонний розлад особистості. У багатьох країнах КПТ рекомендують як втручання першого вибору при депресії, тривожних розладах і ПТСР в протоколах допомоги та лікування. КПТ застосовують при шизофренії та біполярному розладі разом з медикаментозним лікуванням.

КПТ розвивається як метод психотерапії, з'являються нові напрями, які доповнюють метод і розширюють можливості його застосування. Фокус уваги спрямований на підвищення якості життя, стресостійкість, емоційну регуляцію, техніки медитації та релаксації для підвищення усвідомленості.

Правильний вибір методу психотерапії та психотерапевта багато в чому визначає результативність роботи. Що усвідомленішим буде вибір, тим більша ймовірність ефективної роботи.

На першій сесії КПТ проводиться діагностика, під час якої клієнт разом з терапевтом детально розбираються в проблемі, механізмах, які її підтримують, особливостях особистості, які впливають на її формування. В кінці сесії спільно визначаються цілі психотерапії, які важливі для клієнта і досяжні з точки зору психотерапевта. Так формується команда однодумців «клієнт—терапевт» для процесу терапії.

КПТ працює над конкретним запитом, показує хороший результат у відносно стилі терміни.

Обирати КПТ варто тоді, коли ви хочете:

  • працювати в науково доведеному методі,
  • якщо ваш запит входить до переліку проблем, з якими добре працює КПТ,
  • якщо ви хочете розібратися в своєму мисленні і емоційній сфері,
  • якщо ви хочете знайти і навчитися змінювати ті думки, які підтримують проблему і знижують якість вашого життя.

Когнітивно-поведінковий терапевт допоможе знайти альтернативні способи мислення і реакцій на події, які є для вас стресом.

Терапія в КПТ методі — це командна робота, зі зрозумілою і чіткою структурою сесій, з домашніми завданнями для впровадження нових знань в реальне життя. Психотерапевт допомагає уточнюючими питаннями і спільною роботою розкрити нові способи вирішення проблем. Якщо ви цінуєте раціональність і готові активно брати участь в роботі, хочете відносно швидко отримати якісний результат, тоді цей метод для вас.


Інші публікації
Оберіть терапевта