Онлайн-терапія ефективна

Що таке онлайн-психотерапія?

Онлайн-терапія (психотерапія онлайн, e-therapy, терапія по інтернету, віртуальна психотерапія, онлайн-консультування, телетерапія або веб-консультування) - відносно нова форма психологічних послуг, де терапевт або консультант надає психологічну допомогу через інтернет. Онлайн-терапія може проходити за допомогою електронної пошти, відеоконференції, онлайн-чата або інтернет-телефону. Найчастіше онлайн-психотерапія проходить в режимі реального часу, наприклад, через онлайн-відеосервіс.

Онлайн-психотерапія популярна у світі

Ефективність цього формату терапевтичної роботи визнана медичним співтовариством і страховими компаніями США: онлайн-терапія входить до програм медичного страхування в 19 штатах. За опитуваннями 2000 року, 98% психологів Американської психологічної асоціації періодично використовували телефон як засіб терапії, в тому числі 69% проводили психотерапію у форматі телефонної розмови регулярно, 79% використовували його для екстрених консультацій. Дослідження 2003 року показало, що результати психологічної допомоги по телефону не мали суттєвих відмінностей від консультацій з терапевтом особисто. Зростання популярності інтернет-консультацій привело до створення Міжнародного товариства охорони психічного здоров’я онлайн.

Ефективність онлайн-терапії підтверджують дослідження:

Одна з цілей початкових етапів терапії - знизити тривогу і занепокоєння. На цьому етапі онлайн-консультування - дієвий спосіб психологічної допомоги. Тестування груп студентів за допомогою широко використовуваного у психології опитувальника "Стани та властивості тривожності" (The State-Trait Anxiety Inventory (STAI)) показало, що ефективність лікування тривожних розладів за допомогою онлайн-терапії не поступається ефективності очних консультацій.

CNN пише про дослідження фокус-групи з 113 осіб , що проходили онлайн-терапію. З них 38% видужали від депресії після 4 місяців роботи, тоді як у контрольній групі видужало близько 24%. Експерти кажуть, що інтернет має величезний потенціал для психотерапії, особливо для людей, які не мають доступу до фахівців у своєму місті.

У Медичному журналі Інтернет Досліджень опубліковано дослідницьку статтю, яка доводить ефективність онлайн-терапії при лікуванні панічних станів і панічних симптомів. Дослідження також показали, що програми онлайн-лікування за підтримки фахівців в області охорони здоров'я можуть досягти результатів, порівнянних з найкращого очною терапевтичною практикою.

Існує ряд досліджень, які стверджують, що онлайн-консультування є більш ефективним, тому що клієнт легше йде на контакт, відчуває себе вільніше і менш скутим, ніж в традиційних умовах. Це допомагає клієнту поводитися чесніше і відвертіше, таким чином допомагаючи й психологу і збільшуючи шанси на швидке відновлення. [Spiro, R.H.; Devenis (1991). "Telephone Therapy: Enhancement of the psychotherapeutic process".]

У 2013 році клінічні дослідники з Університету Цюріха порівнювали ефективність очної і онлайн психотерапії . Ґрунтуючись на більш ранніх дослідженнях, вчені з Університету Цюріха припускали, що ці дві форми терапії знаходяться на одному рівні ефективності. В результаті ця гіпотеза не просто підтвердилася: результати досліджень перевершили очікування. Шість терапевтів проводили терапію з 62 пацієнтами, більшість з яких страждали на помірну депресію. Пацієнти були розділені на дві рівні групи випадковим чином, кожному була призначена одна з форм роботи (онлайн або очна). "У обох групах значення депресії помітно знизилися", - говорить професор Андреас Maercker, підбиваючи підсумки дослідження. Після курсу лікування у 53% пацієнтів, які пройшли онлайн-терапію, депресія не була виявлена. У той самий час у респондентів з групи очної форми терапії видужали 50%. Через три місяці після завершення лікування у 57% пацієнтів онлайн-терапії більше не було виявлено депресивних станів - в порівнянні з 42% пацієнтів, які пройшли звичайну терапію. Для обох груп пацієнтів ступінь вдоволення лікуванням і фахівцями були однаково високі, 96% пацієнтів, які отримували терапію онлайн, і 91% пацієнтів очної форми лікування оцінили контакт зі своїм терапевтом як "особистий". "У перспективі онлайн-психотерапія може давати навіть кращі результати. Наше дослідження свідчить, що психотерапевтичні послуги в інтернеті є ефективним доповненням до терапевтичної допомоги", - підсумовують автори статті.

У статті, опублікованій у Британському журналі психіатрії вченими з Університету Лінчопінга (Linköping, південь Швеції), описано дослідження за участі 117 добровольців з "легкою" та "помірною" депресією . Пацієнти взяли участь в інтернет-чатах або сеансах групової терапії з використанням веб-матеріалів для самодопомоги. Глава дослідницької групи Герхард Андерссон дійшов висновку, що ймовірність успіху для групи веб-терапії була такою ж, як і для очної форми. Після онлайн-лікування симптоми депресії зменшилися.

У Медичній школі Балтімора провели дослідження онлайн-терапії в якості додаткового підтримуючого лікування осіб, залежних від наркотичних речовин. Дослідження показало ефективність цього формату.

Вражаюче дослідження провели в США на основі величезної вибірки - 98 609 осіб. Результати дослідження показали, що під час курсу консультацій число госпіталізацій через загострення у пацієнтів, що проходили терапію онлайн, зменшилося на 24,2%, а тривалість їхнього перебування в стаціонарі знизилася на 26,6%. Число випадків госпіталізації, а також тривалість перебування в стаціонарі протягом 4 наступних років зменшилися як у чоловіків, так і у жінок всіх вікових груп на 83,3%. Це чотирирічне дослідження - перша великомасштабна оцінка онлайн-терапії.

У яких випадках все ж рекомендовано очний формат?

Онлайн-терапія має свої обмеження, тому за деяких станів потрібна очна терапія:

- при суїцидальних думках та намірах,

- при психотичних станах (потрібна медикаментозна терапія),

- при будь-яких формах діагностованою психопатології.


Інші цікаві дослідження онлайн-терапії:

1. Mallen, Michael J.; David L. Vogel (November 2005). ''Introduction to the major contribution counseling psychology and online counseling''. The counseling psychologist 33 (6): 761-775. doi:10.1177/0011000005278623.

2. Mallen, Michael J.; Vogel, Rochlen and Day (November 2005). ''Online counseling reviewing the literature from a counseling psychology framework''. The counseling psychologist 33 (6): 819-871. doi:10.1177/0011000005278624.

3. Glueckauf, R.L.; Fritz, Ecklund-johnson, Liss, Dages, Carney (2002). ''Videoconferencing-based family counseling for rural teenagers with epilepsy''. Rehabilitation psychology 47: 49-72.

4. Spiro, R.H.; Devenis (1991). ''Telephone therapy: enhancement of the psychotherapeutic process''. Psychotherapy in private practice 9: 31-55.

5. Sue, D.W. (1999). Counseling the culturally different, theory and practice. John Wiley.

6. Change, T.; Yeh, Krumboltz (2001). ''Process and outcome evaluation of an on-line support group for asian american male college students''. Journal of counseling psychology 48: 319-329.

7. Stofle, G.S. (2001). Choosing an online therapist. White hat communications.

8. Suler, J (2000). ''Psychotherapy in cyberspace: a 5 dimensional model of online and computer-mediated psychotherapy''. Cyberpsychology & Behavior 3: 151-160.

9. Zelvin, E. (2004). Online counseling skills part I: treatment strategies and skills for conducting counseling online. Academic press.

10. Cohen, G.E.; Kerr, B.A. (1998). ''Computer-mediated counseling: an empirical study of a new mental health treatment''. Computers in human services 15: 13-26.

11. Dongier, M.; Templer, R., Lalinec-Michaud, M., Meuneir, D. ''Telepsychiatry: psychiatric consultation through two-way television: a controlled study''. Canadian journal of psychiatry 31: 32-34.

12. Kessler, David; Lewis, Kaur et al (august 2009). ''Therapist-delivered internet psychotherapy for depression in primary care: a randomised controlled trial''. The Lancet 374 (9690): 628 – 634. doi:10.1016/s0140-6736(09)61257-5.

13. Lamb, C.W. (1969). ''Telephone therapy: some common errors and fallacies''. Voices: The Art & Science of Psychotherapy 5: 42-46.

14. Vandenbos, G.R.; Williams, S. (2000). ''The internet versus the telephone: what is telehealth anyway?''. Professional Psychology: research and practice 31: 490-492.

15. Sangha, K.K.; Dircks, A., Langlois, S. (2003). ''Assessment of the effectiveness of genetic counseling by telephone compared to a clinic visit''. Journal of genetic counseling 12: 171-184.


Обрати терапевта

Оберіть терапевта

Ми використовуємо файли cookies, щоб користуватися сайтом було легко та зручно. Залишаючись на сайті, ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності

Погоджуюся