Візитка. Психологиня Альона Полудьонна

Альона Полудьонна — психологиня, гештальт-терапевт.

Мене звуть Альона Полудьонна. Я психотерапевтка і онлайн-терапевтка, завершила психологічну освіту в 2007 році і в цьому ж році почала приватну практику.

Як ти потрапила в професію?

У професію потрапила досить пізно. Перша моя професія — актриса драматичного театру. Я прослужила в театрі близько шести років, потім настали доблесні 90-ті роки, і театр припинив бути комусь потрібен. Взагалі акторська професія досить залежна, а я зрозуміла тоді, що мені важлива свобода, в тому числі фінансова незалежність. Тому в 90-ті я пішла в комерцію і пройшла шлях від торгового представника до директора досить серйозної великої компанії. 15 років в комерційних структурах, незалежно від посади, яку я займала, я не отримувала особливого задоволення. Я добре пам'ятаю, як я вранці прокидалася з думкою про те, що я не хочу йти на роботу.

У 36 років щось було таке переламне, мабуть, виникла якась вікова криза. Напевно, стимулом стало дорослішання мого сина. Коли він став підлітком, він дав мені зрозуміти: «Спасибі, мамо, вистачить, досить. Ти була, а тепер хочеться, щоб ти була від мене подалі». І тоді я зрозуміла, що все моє життя було присвячено взагалі-то його життю. Це було досить драматично. Я зрозуміла, що потрібно якось подбати про себе, потрібно займатися чимось, що мені подобається. Зрештою, я обрала психологію. Чому психологію? Тому що мені завжди були цікаві люди, незалежно від того, яку я займала посаду, якою професією займалася, — мені завжди були цікаві особисті історії. Я завжди жартую з цього приводу, що перша моя професія була про те, як себе показати, а остання — про те, як людей подивитися.

В якому напрямі ти працюєш, поясни простими словами?

Базовий напрямок, у якому я працюю, — це гештальт-терапія. Хоча я вивчала досить багато напрямів: позитивну і когнітивно-поведінкову терапію, досить уважно свого часу я вивчала тілесно-орієнтовану терапію... Усі ці напрями дають хороший симбіоз в роботі з клієнтом, доповнюють, але тим не менше все одно базуюся я в гештальті. Чому гештальт? Це дуже глибинний метод, можливо тому, що він працює з почуттями, з емоціями, а в нашому сучасному суспільстві фактично соціально прийнятна норма — сильні почуття пригнічувати. Гештальт допомагає їх проявляти, допомагає з ними впоратися, допомагає здобувати можливість їх проявляти екологічно.

Із якими темами ти працюєш?

Я думаю, з будь-якими темами про стосунки. Це можуть бути і стосунки чоловіка і жінки, це можуть бути батьківсько-дитячі стосунки в контексті дорослий-дитина або дорослий-батько. Це можуть бути якісь теми горя і втрати, тому що зараз досить багато горя в світі, люди приходять з депресивними станами. Я досить стійка в цій темі.

Що для тебе психотерапія?

Життя в психотерапії нагадує відому казку, досить не дитячу казку, — «Аліса в країні див». Так от психотерапія — це свого роду задзеркалля, такий унікальний, абсолютно дивовижний і захоплюючий шлях пізнання самого себе, де будуть і злети, і падіння, ти будеш і маленьким, і великим, тобі буде і страшно, і весело, і яскраво. Це дуже захоплююча подорож.