Візитка. Психологиня Ніна Давидова

Ніна Давидова – психологиня, гештальт-терапевт.
10 серпня 2017 р.

Мене звуть Ніна Давидова. Я психолог, гештальт-терапевтка, займаюся психотерапією і онлайн-терапією з 2009 року.

Як ти потрапила в професію?

Це так давно було... Ще в садку відштовхувала батьків і говорила: «Залиште мене тут, тут дітки, я тут буду...» Мені завжди цікаво було спілкуватися, я ніколи не відгороджувалася від людей — від різних людей, мені завжди були цікаві різні долі, історії. Мій шлях до професії пройшов через організацію. Я довгий час працювала менеджером із персоналу і паралельно навчалася психотерапії. Але в бізнесі я завжди намагалася знайти якісь острівці, де можна побачити людини. Організація по суті функціональна, і мені завжди було некомфортно: мені складно ставитися до людини функціонально. У підсумку я пропрацювала в організаціях років 15 і трапився апогей, коли в холдингу я відкрила проект-студію для жінок. Там почали проводити майстер-класи, різні розвиваючі тренінги, — тоді для мене остаточно склалася історія з моїм ремеслом.

У якому напрямі ти працюєш?

Я працюю в гештальт-підході. Мені пасує гештальт-терапія тим, що я залишаюся живою людиною, а не функцією, — не «консультантом, який знає як...». Я можу щиро підтримувати людину в її переживанні кризи, втрати. При цьому я можу залишатися сама живою.

Із якими темами ти працюєш найкраще?

Більша частина моєї практики — це робота з емігрантами, онлайн-терапія, зараз це в основному чомусь жінки, які живуть по всьому світі. Про що працюємо? Працюємо про складнощі адаптації, про те, як знайти ресурс, як пережити кризу переїзду, де знайти підтримку в новій країні. Чому там не знаходять собі терапевтів? Напевно, все-таки потрібна опора на терапевта з батьківщини, це може бути про якусь материнську опору і турботу, коли можна доторкнутися до частинки дому.

З жіночої ідентичністю люблю працювати, про жіночність. Я дуже люблю жінок. Мені здається, ми такі красуні та розумниці, правда. Але багато хто просто про це не знає. І переконувати їх у цьому — пропаща справа. Важливо так попрацювати, щоб жінка сама виявила в собі хороше, що є.

Чим є психотерапія особисто для тебе?

Я вірю в терапію, тому що на своєму досвіді знаю, що це працює, що це якісно змінює життя, якщо цього хочеться. І для мене терапія — це дослідження і супровід людини на її шляху. А що досліджувати — це вже спільно з клієнтом ми ставимо завдання.

Під який саундтрек ти б закінчила фільм про себе?

Напевно, Nino Katamadze "Once in the street".

Оберіть терапевта