Хто такі токсичні люди та як з ними жити? Рубрика: Психологи не дають порад

Ще років із десять тому понять «токсична людина» чи «токсична поведінка» не існувало. І хоча це не суто науковий термін, метафора токсичності та отруєння допомагає нам описати свої почуття і той вплив, який на нас справляють чужа критика, маніпуляції та знецінювання. Ми запитали у психотерапевтів Тритфілд, хто такі токсичні люди, як їх розпізнати і як захиститися від їхнього впливу.

Відповідає психотерапевтка Майя Котельницька

Психотерапевтка Майя Котельницька

Що таке «токсичність» і хто така «токсична людина»? Токсичність — це глибинна властивість самої людини чи властивість поведінки, яку можна легко змінити?

«Токсичними» вважають людей, які своїми коментарями чи діями спричиняють тривалі негативні емоції. Є різні типи токсичних людей, і бажання бути ближчим до тих, хто приносить у наше життя щось приємне, а не навпаки, — цілком природне. На жаль, обставини складаються так, що ми не завжди можемо убезпечити себе від небажаної взаємодії.

Людина може по-різному визначати для себе, у чому саме «токсичність» іншого. Це може вивлятися в ігноруванні ваших особистих кордонів, надмірній критиці, непроханих порадах. У тому, що хтось постійно вимагає вашої допомоги і завжди займаю таку позицію, ніби оточуючі щось йому винні. Це оточення, яке знецінює ваші досягнення, небажана конкуренція, нескінченні маніпуляції та закулісні інтриги. Люди, спілкування з якими замість натхнення приносить втому та виснаження.

«Токсичність» є скоріше набутою лінією поведінки, скопійованою із сімейних стосунків. От було прийнято так поводитися, і по-іншому людина не вміє. Тут важливо розуміти, яка кінцева мета дій та слів іншого, тоді можна пропонувати різні варіанти розвитку подій і домовлятися.


Відповідає психолог Оксана Завітаєва

Психотерапевтка Оксана Завітаєва

Як зрозуміти, що поряд зі мною токсична людина? За якими ознаками можна помітити токсичність співрозмовника (партнера, батька, начальника)? Як переконатися, що я сам — не токсична людина?

Поняття «токсичний» у науковій психології немає, це побутове поняття. Такими називають людей, після спілкування з якими ви можете відчути море негативних емоцій. Говорячи про токсичність у відносинах, люди мають на увазі дискомфорт, що приносить спілкування з такими людьми. Основна властивість токсичних відносин — це влада однієї людини над іншою.

Щоб зрозуміти, що поряд зі мною або в моєму оточенні є токсична людина, достатньо дослухатися своїх відчуттів у процесі або після спілкування. Ви можете відчути стрес, напругу, пригніченість, наляканість, приниження чи мати враження, що вас використали. Це може бути будь-яка взаємодія (з партнером, друзями, знайомими, колегами по роботі), що приносить емоційний біль і внутрішнє спустошення.

Токсична людина — це майстер маніпуляцій і провокацій, вона чудово вміє звинувачувати, висувати претензії та вимоги. Таким людям властиві брехня, лицемірство, гра почуттями іншої людини, їм неможливо щось довести. Токсичні люди найчастіше перетворюються на справжнісіньких тиранів із прагненням контролювати всіх навколо. Вони ревниві, заздрісні і люблять нав'язувати оточуючим свою думку.

Часто токсичні люди — чудові актори, і щоб зберегти контроль над стосунками, вони готові на все. Вони можуть зобразити потрібні емоції, щоб ви подумали, що вони змінилися, але це чергова брехня. Не треба чекати, що ви зробите щось — і токсичні люди змінять своє ставлення. Люди змінюються досить рідко, і для серйозних змін мають бути дуже серйозні причини. Найкраще, що ви можете зробити для себе, — це обмежити взаємодію до мінімуму або взагалі уникати спілкування з такою людиною, якщо це можливо.

Як переконатися, що я сам — не токсична людина? Іноді кожен з нас може, усвідомлено чи ні, поводитися токсично по відношенню до іншої людини, але якщо ви замислюєтеся про те, що ваша поведінка може зашкодити, а ви б цього не хотіли, — це хороший знак. У нормі після токсичної поведінки людина відчуває сором, провину та намагається якось компенсувати свій вчинок. Токсична ж людина відчуває задоволення і власну перевагу.

Зверніть увагу на те, як ви поводитесь в контакті з друзями, родичами, колегами, що вам говорять про вашу поведінку, який дають зворотний зв'язок. Поспостерігайте за собою: як часто ви перериваєте співрозмовників, намагаєтеся перевести розмову в інше русло, брешете тощо. Нижче пропоную список ознак, за якими токсична людина може себе впізнати:

  1. Ви прагнете всіх та все контролювати.
  2. Вам властиві високі вимоги, вам важко догодити.
  3. Ви песимістичні та в усьому шукаєте негатив.
  4. Ви дратівливі, агресивні, часто провокуєте конфлікти.
  5. Ви часто критикуєте, знецінюєте та принижуєте оточуючих.
  6. Ви багато пліткуєте та обговорюєте інших.
  7. Ви любите прикрасити, перебільшити чи збрехати.
  8. Ви не звикли вибачатися, вам важко визнати свою помилку.
  9. Ви нав'язуєте свою думку, не поцікавившись, чи це потрібно.
  10. Ви постійно відчуваєте ревнощі і заздрощі.
  11. Вам хочеться змінити, перевиховати, переробити інших людей.
  12. У вас мало друзів, люди уникають спілкування з вами.

Я впевнена, що це далеко не повний список, але це основні паттерни поведінки, які можуть так чи інакше заподіяти біль іншим. Я думаю, навіть кілька відповідей «Так» можуть бути маркером того, що іноді ви все ж поводитеся токсично відносно оточуючих.


Вас може зацікавити: Наталя Трушина. 5 запитань про токсичних людей



Відповідає психолог Ольга Орел

Психотерапевтка Ольга Орел

Як спілкуватися з токсичними людьми та як від них захищатися? Якщо у мене токсичні батьки, чоловік/дружина чи колега, що я можу з цим зробити?

Зараз багато говорять про токсичні стосунки та токсичних людей. Це приносить величезну користь, адже люди краще розуміють, що є нормальним у відносинах, а що ні, вчаться бути чутливішими до себе та поведінки інших. Але це має й супутній ефект — тенденцію клеїти ярлик «токсична людина» на людей, які загалом такими не є. Розберемо умовну градацію — від цілком здорових людей, які не мають достатніх навичок спілкування, до людей з нарцисичним розладом особистості.

Ніхто не вчив нас (а тим більше — наших батьків) правильно висловлювати свої потреби та емоції, тому цілком непогані люди теж можуть виявляти пасивну агресію або сильну дратівливість, висловлюватися непрямо, ображатися без приводу. Добре, коли можна бачити за цим їхню вразливу частину, їхні емоційні потреби. Спробувати зрозуміти, чого хоче ця людина, який досвід призвів до того, що вона так взаємодіє.

При цьому важливо дбати і про власні потреби. У цьому можуть допомогти навички асертивності — здатності відстоювати свої потреби, висловлювати свої емоції та думки, при цьому поважаючи інших та не вдаючися до агресії. Для асертивного спілкування важливо помічати і слухати, що говорить інша людина, і відчувати, як її поведінка відбивається на вас. Можна віддзеркалити те, що вам щойно сказали (наприклад, «Я бачу, що тебе злить, що тебе підрізав інший водій»). Далі назвати поведінку, яка вас не влаштовує, і попросити припинити її («…але мені неприємно, що ти кричиш і лаєшся. Я почуваюся небезпечно, будь ласка, припини це робити»). Важливим є спокійний, але наполегливий тон і впевнена розслаблена поза.

Буває так, що люди стають токсичними, потрапляючи у стосунки. Так, місце, яке мало б стати тихою гаванню, стає полем боротьби. Справа в тому, що у багатьох з нас базові емоційні потреби не були задоволені в дитинстві, і ми намагаємося компенсувати цей дефіцит у дорослому віці. Це нормально, проблема тільки в тому, що часто люди намагаються зробити це у способи, що не працюють. Наприклад, люди, батьки яких дбали про їхнє фізичне благополуччя, але не звертали уваги на почуття і не виявляли любові, не давали ласки, будуть гостро потребувати цього в дорослому віці. З іншого боку, у них буде невловиме почуття, що загалом до них не можна відчувати теплі почуття. Їм буде ніяково або навіть нестерпно нудно з людьми, які добре до них ставляться і хочуть просто бути разом. При цьому вони закохуватимуться до тремтіння в колінах у холодних відсторонених партнерів і намагатимуться домогтися від них тепла усіма можливими способами. Важливо звертати увагу на те, як вам у відносинах, у чому насправді ваша потреба і чи вдається її задовольнити у той спосіб, який ви обираєте.

Піком токсичності я б назвала людей з нарцисичним розладом особистості. Крім діагностичних критеріїв, нарциса можна виявити за недостатньою емпатією та прагненням до максимальної емоційної незалежності. Ви можете мати постійне почуття, що вас не помічають, до вас неуважні, нехтують вами. Він буде постійно перетягувати ковдру на себе і зникати, коли вам буде потрібна його увага або присутність. Навколо нього буде багато мішури, він може розповідати вам про цікаві факти, вражати вас грандіозними вчинками, але емоційна близькість буде неможливою. Багато нарцисів схильні до самозвеличення, що може супроводжуватися знеціненням та висміюванням оточуючих.

Що робити, якщо ви у стосунках з такою людиною?

Це не означає, що з вами щось не гаразд. На початку стосунків складно помітити нарцисичні прояви. Тим більше, часто такі люди харизматичні та цікаві, до них може тягнути як магнітом. Подумайте про те, який ваш досвід та які незадоволені емоційні потреби впливають на те, що ви продовжуєте бути у стосунках із цією людиною. Можливо, приклад із холодними батьками про вас? Можливо, вас не любили просто так, і вам потрібно було постійно заслуговувати на любов? І зараз ви продовжуєте робити це у теперішніх стосунках? Намагайтеся слухати себе, питати себе, як вам насправді. Будьте уважні: як з вами взаємодіють, на які важелі тиснуть. Найефективнішою допомогою у цій ситуації була б терапія.

Нарцис приховує вразливу дитину під усіма своїми захистами. Якщо він вступає в захисні режими не так часто, а відносини з ним мають справді багато хорошого, ви можете спробувати використати спосіб, який називається емпатична конфронтація. У цьому випадку важливо спробувати зрозуміти, що насправді відчуває ця людина і чому вона так поводиться (зверніть увагу, це не означає, що після цього ви повинні все їй вибачати та дозволяти). Далі ви можете повідомити їй про те, як ви зрозуміли її потребу та які потреби та почуття є у вас у цій ситуації. Потім необхідно запропонувати варіант, який враховує потреби вас обох. Важливо підтримувати та відзначати ситуації, коли цій людині вдається встановлювати близькість та виявляти увагу до ваших потреб.

Проте нерідко найкраще рішення — припинити стосунки. Особливо це стосується випадків, коли поруч із людиною небезпечно. Сюди входить будь-яке насильство по відношенню до вас та ваших близьких або небезпечна поведінка: залежності, розтрати, шахрайство тощо. Це стосується і тих випадків, коли від вас вимагають вкласти забагато ресурсів, а людина не йде вам назустріч або налаштована вороже.


Відповідає психолог Дмитро Петренко

Психотерапевт Дмитро Петренко

Як психотерапія може допомогти з темою токсичності та спілкування з токсичними людьми? Як психотерапія працює з клієнтом, який має стосунки із токсичною людиною чи змушений спілкуватися з такими людьми на роботі?

Токсична людина — досить суб'єктивне формулювання, це не чітке наукове поняття. Тому мені ближче говорити не про токсичність людини, а про токсичну поведінку, реакції, ідеї, стосунки тощо. Водночас мені дуже подобається метафоричне запозичення терміна «токсичність» із токсикології у площину людських стосунків.

Багато хто з нас був у ситуації, коли при спілкуванні з конкретною людиною ти регулярно відчуваєш внутрішню напругу, провину, смуток чи втому, хоча нічого особливого не відбувається, ви просто розмовляєте. І лише під час психотерапії ми починаємо розуміти, що ці неприємні симптоми можуть бути результатом регулярного отруєння іззовні. Терапія допомагає клієнту розвивати чутливість до перших ознак «отруєння» (у тому числі через усвідомлення своїх почуттів, емоцій та потреб).

Як і при отруєнні, у спілкуванні з токсичною людиною нам потрібно припинити надходження отрути до організму. Тобто обмежити контакт із тим, що є для вас токсичним. У психотерапії ми вчимося помічати, що саме або хто саме мене отруює і як я можу у найбезпечніший спосіб залишити деструктивну людину або токсичне місце роботи, якщо це можливо.

У терапії ми розвиваємо навички асертивної поведінки: уміння вибудовувати свої кордони, вміння відкидати те, що не подобається, говорити ні, припиняти токсичну поведінку у свій бік. Для «вирощування» та розвитку цих навичок використовується широке поле інструментів. Наприклад, «Я-повідомлення / я-висловлювання»: «Мені неприємно, коли ти підвищуєш на мене голос, так я не почуваюся в безпеці, прошу знизити тон, інакше я припиню розмову».

Нерідко люди, знаючи наші вразливі місця, навмисне вдаються до токсичної поведінки. І тоді «хвиля токсичності» може бути настільки сильною, що повністю збиває нас із ніг. Тому ще одним корисним блоком роботи є розвиток навичок подолання сильних почуттів (мені подобається, що в ДБТ-терапії, наприклад, тренінг навичок емоційної регуляції — один з ключових аспектів терапії і часто виступає в ролі фундаменту в терапевтичному процесі).

На певному етапі психотерапії ми вибудовуємо систему ресурсів для клієнта: де і яким чином можна черпати сили. Як відновлюватись після токсичного спілкування. Наприклад, ми вчимося обмежувати час спілкування з токсичними людьми. Ділимося своїми емоціями, просимо допомоги, спілкуємося з тими, хто для нас важливий і приємний, займаємося хобі, спортом.

Протягом усього терапевтичного процесу ми працюємо над деструктивними, токсичними ідеями та уявленнями (у гештальт-терапії це робота з інтроектами, у КПТ — із дисфункціональними глибинними переконаннями, схемами). Особливу роль у роботі з «внутрішніми токсинами» відіграють терапевтичні стосунки, де терапевт є підтримкою, ресурсом і протиотрутою (у схема-терапії з цього приводу є прекрасний термін і процес — обмежене повторне батьківство). Уся ця робота спрямована на вироблення у клієнта особистої протиотрути, тобто антидоту до токсинів.

Якщо йдеться про «професіоналів токсичності зі стажем», ви можете вичерпати всі методи переконування, але залишитися там, де починали. І тоді єдиний спосіб зберегти своє психічне та фізичне здоров'я (а іноді й життя) — повний розрив стосунків із такою людиною.


Вас може зацікавити: Як захиститися від «психологічного отруєння»? Дмитро Петренко про токсичну поведінку та особисті кордони


Інші публікації
Оберіть терапевта