В один із найзвичайніших днів ваша реальність змінилася, ви перестали бути чиїмось партнером чи партнеркою, чоловіком чи дружиною, близькою людиною, частиною життя. Причини, через які це сталося, і те, як це сталося, можуть бути дуже індивідуальні. Я ж хочу зустріти вас у тому місці шляху, де ви щойно залишилися самі, усвідомили це. Зустріти, щоб трохи втішити, розповісти дещо, що може стати для вас підтримкою і допомогти не боятися тієї нової дороги, що тепер лежить перед вами.
Тепер тільки вгору
Часто гаму переживань, що приходять із розставанням, порівнюють з періодом стрімкого падіння кудись дуже глибоко, іноді навіть на саме дно. У будь-якому випадку, у мене є трохи цинічна, але хороша новина: падіння рано чи пізно закінчиться, і не залишиться іншого шляху, окрім як підніматися.
Сильне психологічне потрясіння, яке у випадку з розставанням може доходити до ступеня травми, в сумі з об'єктивною зміною образу й умов життя обов'язково приведе за собою кризу особистості.
З давньогрецької слово «криза» перекладається як «поворотний пункт, рішення», у психології ж цим словом часто позначають стан особистості, коли старі моделі поведінки не можуть бути використані в змінених умовах, а нові ще не встигли з'явитися. Суб'єктивно переживається як один з найскладніших життєвих періодів, хоча трапляється не один раз, однак саме завдяки адаптації особистості в кризі ми стаємо більш стійкими. Надалі поріг чутливості для переживань або обставин, які можуть вкинути в подібну безодню, підвищується. Хоч і банально цитувати Ніцше, але ж правда: «Те, що нас не вбиває, — робить нас сильнішими».
Так криза, викликана завершенням стосунків, може стати справжнім поштовхом у розвитку. Творчому, професійному, спортивному або будь-якому іншому.
Якщо не я, то хто?
Можливо, спочатку усвідомлення відповідальності за все своє подальше життя і щастя буде одним з найгіркіших переживань, але навіть якщо у стосунках ви були більш незалежні, втрата близькості все одно порушить безліч питань, які вам треба буде осмислити вже самостійно.
Пізніше, коли слово «самотність» вже не буде викликати ступор, ви почнете помічати, що у нього є сестра-близнючка на ім'я «свобода», — рано чи пізно це станеться, обіцяю. Саме у цей момент можна поставити найважливіше питання: «А чого хочу Я для себе?». Немає необхідності відповідати на нього миттєво, значущим є те, що відповіді можуть і будуть змінюватися, і те, що ваша увага починає повертатися до вас самих. Мої клієнти та клієнтки відзначали цей момент, як «перший день, коли дихати стало набагато легше», як «момент, коли тривога відступила».
З цієї самої точки управління пеклом під назвою «життя без username» повертається до ваших рук. Тепер щоб бути задоволеним — треба зробити себе задоволеним. Щастя стає особистою відповідальністю і вже не перекладається або не розділяється з іншим. Дивно, як часом у парах саме щастя ділили, а в нещастях залишалися сам на сам з бідою.
З'являється багато вільного часу, що спочатку відчувається як порожнеча і заповнюється лише зусиллям волі, проте саме ці перші зусилля найважливіші. Якщо ви були підсаджені на голку позитивних емоцій, підтримки і схвалення партнера, доведеться пережити період певної ломки. Крамничка безкоштовних дофамінових плюшок закрилася, тепер на них треба заробити. Шукати те, що буде наповнювати вас, володіти увагою, викликати хоча б трохи цікавості — нехай навіть на мить. Важлива саме навичка змінити режим із зовнішнього забезпечення (це робив хтось) на внутрішнє (це роблю я, для себе). З часом задоволення стане більше, воля сильнішою, земля під ногами — більш твердою.
Можливо, ви відкладали щось, що було не до вподоби вашому партнеру: подорож, нове хобі, зміну іміджу, місця роботи або чогось іншого? Що ж, тепер у вас є простір експериментувати і реорганізовувати життя так, як хотілося. Не варто недооцінювати цей простір.
Для особливо тривожних, замість післямови
У 1969 році в своїй книзі «Про смерть і вмирання» Елізабет Кюблер-Росс, спираючись на свою клінічну практику в роботі з термінальними пацієнтами і їхніми родичами, запропонувала п'ять стадій, що відповідають станам переживання горя і втрати. У подальшій практиці фахівців по всьому світу підтвердилося, що ці стадії також відповідають переживанню сильних емоційних потрясінь, яким і є розставання. Слід зазначити, що стадії можуть змінювати одна одну нелінійно, можуть періодично повертатися або затягуватися на більший час, ніж попередня.
0. Шок. Авторка не виділяла його в окрему стадію, однак він неодноразово згадується в книзі, як те, що найчастіше трапляється в перші години, максимум дні, після травматичної події. Крім явних соматичних проявів, обумовлених активацією симпатоадреналової системи, він тягне за собою «емоційне оніміння», напругу. Суб'єктивно переживається як «мить, що тягнеться вічно».
1. Заперечення. Відчайдушна спроба зберегти реальність такою, якою її знав раніше. Може проходити з частковим усвідомленням болючої звістки, або зовсім без нього. Заперечення — це свого роду ширма, щоб приховати тотальний безлад у той час, як наша психіка екстрено мобілізується, обираючи можливий спосіб адаптації для побудови нової картини світу. Коли ресурси організму будуть підготовлені для усвідомленої зустрічі з новою реальністю, заперечення поступається місцем наступній стадії.
2. Гнів. Світ не руйнується просто так! У цей період ми максимально заряджені для зміни ситуації. На жаль, зміни можуть адресуватися вже доконаному факту або людині, так витрачається багато енергії, що могла би бути спрямована на боротьбу за новий, максимально щасливий життєвий уклад. Але навіть якщо об'єкт був обраний неусвідомлено, гнів дає нам сили на перебудову.
3. Торг. Я не схильна вважати його етапом самообману або ілюзій. Для мене стадія торгу — це пошук. Пошук засобів і шляху, спроби промацати вартість прийдешніх змін, навіть якщо вони не завжди реальні або відчутні. Це можливість зустрітися з виборами, що здійснювалися в минулому, що можуть бути здійснені в майбутньому, і головне — тими, що здійснюються зараз. Також це час для перегляду багатьох цінностей.
4. Депресія. Або ж стадія реорганізації. Енергія, що прийшла з гнівом, раніше була витрачена на посильну зміну зовнішніх обставин. Завдяки гніву вдається обірвати хворобливі контакти, знайти нове місце для життя, почати облаштовувати новий побут тощо. Однак на одному адреналіні з кортизолом довго не проживеш, організму необхідно відновитися. Депресія, навіть в клінічному розумінні, стан низькоенергетичний для дій спрямованих назовні, однак саме на цій стадії відбувається глибинна реорганізація. Якщо раніше ми в екстремальних умовах змінювали щось навколо себе, зараз же приходить час для внутрішніх змін. На цій стадії приходить більше усвідомлення того, що сталося, а також тієї нової ролі, в якій довелося опинитися.
5. Прийняття. Момент, який був вкрай бажаним з самого початку. Цікаво, що саме в цей період пройдений шлях починає виглядати не так похмуро, як здавалося спочатку. На те, що залишилося позаду, виходить поглянути з цікавістю, а іноді навіть з вдячністю. Приймається не тільки факт завершення стосунків, а й те, ким стали ви завдяки пережитому.
