Психотерапія поступово стає звичною частиною життя сучасної людини. Але питань щодо механізмів роботи психотерапії досі виникає багато. Психотерапевт Олександр Чигир розповідає, як поліпшити своє емоційне здоров'я і які сфери життя можуть сигналізувати, що психотерапія може допомогти.


Як терапія покращує якість життя? Якщо розглянути це питання на прикладах.

Найперше, що спадає мені на думку, — це тривожний розлад. Терапія здатна його зменшити, а в деяких випадках — і прибрати зовсім. Людина починає жити спокійно, зникають панічні атаки. Ще терапія допомагає впоратися з травмами, які формують негативні патерни поведінки, коли людина часто потрапляє в гострі стани, але не розуміє через що. У терапії клієнт дістається до першопричини травми. І так він вчиться, якщо не повністю усувати травму, то хоча б уживатися з нею, контролювати її у своєму житті.

Наприклад, травма прив'язаності. Припустімо, мама була не постійною або дитину часто і надовго відвозили до бабусі. У таких випадках у дитини формується тривожна прив'язаність. У дорослому житті ця людина при створенні будь-яких відносин не може зрозуміти, чому в неї не виходить побудувати близькість, отримати природну, здорову прив'язаність. У терапії ми знаходимо причину цього. Подумаєш, віддавали до бабусі надовго або відправили вчитися в елітну школу повного дня. Але потім виявляється, що це негативно відбивається на майбутньому, формує травму. Далі робота терапевта полягає в тому, щоб людина зрозуміла цю травму і навчилась, виходячи з усіх наслідків, поступово вибудовувати здорові стосунки з оточуючими.


Вам також буде цікаво: Психіка як автобус


Терапія працює не тільки з травмами або наслідками насильства. Наприклад, не рідко люди звертаються з втратою професійних смислів. Особливо часто зараз це трапляється у сфері IT. Зрозуміло, що молоді люди пішли в IT через затребуваність. Потім виявляється, що вони відмовилися від того, що любили, що було їх пристрастю: фотографія, музика, спортивна кар'єра. Колись вони вирішили, що їхня пристрасть не принесе бажаного доходу, безперспективна або у них недостатньо таланту. І викреслили її. А потім стикаються з внутрішнім конфліктом, який може проявлятися у вигляді нудьги або втраті мотивації в теперішній професії. Тоді завдання терапії — оголити цей конфлікт, щоб звільнити енергію людини та допомогти зробити «правильний» вибір.

Терапія якось впливає на емоційний інтелект? Чи він вроджений і його не можна «виправити»?

Терапія підвищує рівень і емоційного, і соціального інтелекту. Коли людина починає краще орієнтуватися в собі, у неї набагато ефективніше виходить спілкування з оточенням. Якщо ми не помічаємо свою агресію, можуть, наприклад, з'явитися шкірні запалення. А от якщо ми усвідомлюємо свій гнів, невдоволення, вміємо захищатися від токсичних людей, тоді, звичайно, якість нашого життя підвищується.

Що стосується емоційного інтелекту — вважаю його критично важливим. Більш того, можливо, наш формальний інтелект, який від розуму, IQ, бере свій початок від емоцій. Люди так влаштовані, що можуть відстоювати будь-яку свою позицію. Є таке поняття «раціоналізація». Коли людина яро захищає, аргументує свою позицію, не розуміючи її емоційної основи. А ось коли людина може відчувати свої емоції, розуміти їх, то частіше залишає місце сумнівам, в ній проявляється людяність, гнучкість до почуттів і думок інших. Тут створюється простір для близькості, розуміння людей.

Я дуже вірю в мозок. Безсумнівно — це найважливіший орган. Але пропоную направити його на продуктивний сумнів, дослідження та проживання. Отже, людина повинна поставити під сумнів структуру, яку вибудувала, і, парадоксальним чином, зруйнувати її, щоб перебудувати більш продуктивно і цілісно.

Все-таки ми всі — істоти соціальні, і інші люди для нас необхідні. І ось тому емоційний зв'язок такий важливий. Інтелектуальний не здатен створити таку близькість.


Чим емоційний інтелект відрізняється від соціального?

Емоційний інтелект — це коли людина добре розбирається у своєму емоційному житті. Не просто розбирається в почуттях, але й здатна їх проживати.

Соціальний інтелект — здатність простежувати взаємозв'язок між людьми, закономірності в діях. У жінок він розвинений трохи краще, адже вони ще в дитинстві грають, наприклад, в ляльки, і таким чином вивчають перші соціальні зв'язки. У хлопчиків трохи інакше. Вони пізніше вчаться розпізнавати взаємозв'язок між людьми, групами людей.

На які сфери життя звернути увагу, щоб зрозуміти, що вже час або ще не час звертатися до терапевта?

Мені здається, один з важливих критеріїв — можливість відповісти на питання «Чого я хочу?». Це стосується не тільки глобальних речей, а й звичайних: що з'їсти, з ким піти в кіно. І, звичайно, важливо, щоб бажання збігалися з реальністю. Хочу на Марс — трохи не те хочу, на задоволення якого варто спиратися. Тут, скоріше, мова про важливі щоденні речі, про реальні та досяжні цілі в житті, які роблять людину щасливою.


Вам також буде цікаво: Як вибрати психолога, психотерапевта?


А ось коли ти не можеш відповісти на це питання або навіть не ставиш його собі, тут вже втрачається зв'язок з собою. Ось тоді добре б піти на терапію, щоб цей зв'язок повернути.

Буває і так, що все добре, але якось йде в середній смузі. Якось все сіро. Чогось погано, але незрозуміло чому. У таких ситуаціях теж чути дзвіночок, що пора на терапію.

Ще однією з причин піти до психотерапевта може стати здоровий інтерес до дослідження себе. Цікавість до того, як влаштовані людські почуття, емоції, поведінка. Знаєте, не через самомилування. А скоріше для усвідомлення, що в тобі є і світле, і темне. І ти будеш туди дивитися, будеш спостерігати за своєю поведінкою.

Як людина може зробити власну терапію ефективнішою?

З власного досвіду можу сказати, що коли людина в терапії, добре б цікавитися цією сферою з точки зору дослідження. Так робота над запитом проходить набагато ефективніше, адже включається повна залученість клієнта.

Ще дуже важливо давати собі час до і після терапії. Це важливо, щоб осмислити, подумати, просто побути з собою. Ось такі моменти поза терапією є важливою її частиною. Можна зайнятися чимось не надто складним, щоб побути у своїх думках. Можна прогулятися, попити чаю. Важливо побути в тиші та спокої. А якщо відразу побігти вирішувати справи, часто навіть дуже хороша терапія може втратити свій ефект.

Терапія проходить в паузах. Коли людина знаходиться наодинці з собою. У паузах в самій терапії та в паузах між сесіями. Корисно виділяти моменти, коли згадані теми можна обміркувати. Тоді часто в період до наступної терапії піднімається багато моментів.

У самій терапії теж необхідно давати собі пару хвилин, щоб налаштуватися, зрозуміти, де я перебуваю, що відбувається, в якому я настрої.


Як допомогти собі без терапії?

Дозволяйте собі бути наодинці з собою. Адже часто нам соромно приділити час собі, залишивши рідних, сім'ю. Але подивіться на це з іншого боку: ви не залишаєте рідних, а приділяєте час собі, щоб потім бути з ними, бути в ресурсі.

Адже важливо не тільки кількість, але і якість часу, проведеного з рідними. Наприклад, коли ми не просто дивимося мультик з дитиною, паралельно читаючи книгу. А саме коли граємо, спілкуємося з дітьми. Адже це відчувається, коли робимо щось механічно і коли залучені в процес.

Книги добре розвивають і підтримують. Необов'язково психологічні, це можуть бути й художні. Читання краще перегляду фільмів, як на мене.


Вам також буде цікаво: Психотерапія як профілактика


Корисно вести щоденник. Писати про те, чим займався, що встиг зробити з того, що хотів, чого не встиг. Щоденник емоцій вести складніше, адже нас в школі не вчать розпізнавати те, що ми відчуваємо. Але поступово, записуючи свої відчуття, можна цьому навчитися.

Ще дуже добре розповідати про свої почуття іншим людям, особливо тим, кому вони адресовані. Важливо розвивати стосунки, і не одні. Адже коли наш партнер — єдиний, з ким ми проводимо час, це може погано закінчитися. Потрібно вибудовувати контакти й з іншими людьми.

Спорт і секс — корисні як для фізичного здоров'я, так і для емоційного. Так що про них теж варто пам'ятати.

Інші публікації
Оберіть терапевта