Візитка. Психологиня Євгенія Толочко

Мене звуть Євгенія Толочко, я займаюся психотерапев і онлайн психотерапевт, практику веду з 2011 року.

Як ти потрапила в професію?

У професію (напевно, як і багатьох інших) мене привів мій особистий інтерес. У мене були складні перші стосунки, велика любов з великими складнощами, ми сходилися, розлучалися... І ось коли ми в черговий раз розлучилися, а потім через якийсь час знову зійшлися, — я подумала, що все це не просто так взагалі відбувається. Повинна бути у цього страждання і цих мук якась причина і якісь шляхи виходу з цього. Я почала читати різну літературу про почуття, про емоції, про стосунки. Я працювала тоді за своєю першою спеціальністю, я соціолог. І сидячи на роботі, весь вільний час я вивчала ось ці тонкі психологічні моменти. І подумала, що якщо це займає увесь мій час і усю мою зацікавленість, чому б не зробити це своєю професією. Напевно, тут важливо сказати, що я ніколи не хотіла бути психологом до цього. Тому що психологи мені завжди здавалися такими дуже безликими, дуже спокійними. Я жодним чином не асоціювала себе з таким людьми. Але коли я пішла вчитися, моя перша вчителька була така жива, у ній було стільки енергії і тепла. Це дуже мені сподобалося, і я залишилася.

В якому напрямі ти працюєш? Розкажи простими словами.

Я працюю в методі гештальт-терапії. Якщо простими словами, я думаю, цей метод ґрунтується на тому, що все важливе відбувається тут і зараз. І відправна точка — вона теж в тут і зараз знаходиться. І припустімо, якщо я тут і зараз згадую, що я образилася на тебе за щось два роки тому, і починаю тобі це виговорювати, то це означає, що щось прямо зараз в наших стосунках мене не влаштовує. Важливо, що саме трапляється в теперішньому. Я думаю, це основний принцип.

Із якими темами ти добре працюєш?

Я думаю, я добре працюю з темою стосунків, зі страхом близькості й іншими проблемами, які виникають у стосунках.

Я зараз багато працюю з людьми, які пережили насильство в дитинстві.

З соромом, я багато працюю з соромом. Так цікаво, що клієнти приходять, вважаючи, що з ними щось не так, а далі вони хочуть, щоб я допомогла їм ще докладніше дізнатися, що ж з ними не так. Але це пов'язано з великим соромом насправді, ось це відчуття власної «нетаковості», — яке воно ілюзорне найчастіше. Коли виникає конфлікт між тим, чого я хочу і як я хочу бути і жити, і певними уявленнями, які у мене завжди були про це — батьки, наприклад, мене навчили, або в мультиках і книжках показували... Цей внутрішній конфлікт між моїми справжніми бажаннями і наскільки вони відповідають моїм уявленням... Це складна тема, багато людей приходять із цим до мене.

Що для тебе психотерапія?

Для мене психотерапія — це такий метод, який допомагає зробити життя щасливішим. Це не означає менш складним, але означає глибшим, якіснішим, більш щасливим. Такий метод, що допомагає більше і більше ставати собою. І також ставати собою поруч з іншими.

Яким саундтреком ти закінчила фільм про себе?

Це був би Red Hot Chilli Peppers — Road Trippin '.