«Нормальна реакція на ненормальні події»: Що таке гостра реакція на стрес?

Говоримо зі спеціалістами Тритфілд про гостру реакцію на стрес — стан, який ми зараз регулярно зустрічаємо в новинах і, на жаль, в житті також. Що це за стан, як його розпізнати та пройти з найменшою шкодою для себе?


У новинах часто можна побачити вираз «гостра реакція на стрес». Що означає це поняття? Що це за стан і за якими симптомами його можна розпізнати?

Відповідає психотерапевтка Катерина Рожкова

Психотерапевтка Катерина Рожкова

Гостра реакція на стрес — це фізіологічна (тілесна) і/або психологічна відповідь організму на події або явища, які є надмірними та несподіваними (аварії, раптова втрата близької людини, вибухи, насильство). Військовослужбовці піддаються більшому ризику в результаті екстремальних переживань під час конфліктів.

Слово «гостра» означає, що симптоми розвиваються швидко, але зазвичай тривають недовго (від кількох годин до кількох днів). Часто гостру реакцію на стрес ще називають психологічним шоком або просто шоком. Мозок натискає кнопку «тривога!» — і запускає сигнал по всьому тілу, щоб нас захистити. Ця реакція може бути достатньо інтенсивною і лякаючою. І це нормальна реакція на ненормальну ситуацію.

Психологічні симптоми гострої реакції на стрес можуть бути наступними:

  • тривога,
  • дратівливість,
  • емоційні «гойдалки»,
  • поганий сон,
  • погана концентрація,
  • бажання побути на самоті,
  • повторювані сни або флешбеки, які можуть бути нав’язливими та неприємними,
  • уникнення всього, що може викликати спогади про ситуацію чи подію (супроводжується, як правило, тілесними відчуттями та страхом),
  • нерозсудлива або агресивна поведінка, яка може бути саморуйнівною,
  • відчуття емоційного оніміння та відчуженості від інших.

Фізичні симптоми включають сильне серцебиття, нудоту, біль у грудях, головний біль, біль у животі, утруднене дихання. Вони викликані гормонами стресу, які виділяються в кров, та надмірною активністю нервових імпульсів до різних частин тіла.

Можливо, читаючи переліки симптомів, ви пригадуєте екстремальні ситуації зі свого досвіду та реакції на них, і відтак можете виділити свої індивідуальні особливості. Симптомів може бути кілька, психологічні часто супроводжуються фізичними.

В медичних довідниках також існує дві точки зору.

Згідно першої, гостра стресова реакція може тривати до місяця. Відповідно до другої точки зору, є умовне розділення на гостру стресову реакцію (симптоми якої, як правило, зникають після закінчення стресової події протягом 2-3 днів, часто і годин) і гострий стресовий розлад (симптоми тривають довше 3 днів, але менше місяця). При цьому гострий стресовий розлад не є загальновизнаним медичним станом, і те, що ви переживаєте, все ще може бути нормальною або доречною реакцією для вас, за ваших обставин, враховуючи ваші індивідуальні особливості.

Такі стани можуть бути виснажливими, і тому краще приділити увагу фізичним вправам чи прогулянкам, сфокусуватись на збалансованому харчуванні та сні (наскільки це можливо), а також обмежити кофеїн і алкоголь, оскільки вони можуть спричинити посилення тривожності. За потреби рекомендується звернутись до фахівців.

У деяких людей з гострою стресовою реакцією симптоми тривають довше одного місяця. І тут обов’язково варто звертатися до лікарів для подальшої діагностики та дослідження, а також ранньої діагностики інших медичних станів (наприклад, розладів адаптації чи ПТСР).

Дисклеймер: Інформація призначена для підвищення обізнаності у суспільстві щодо психологічних станів та проблем. Дана інформація не повинна використовуватися для діагностики і/або лікування. Для діагностики та лікування рекомендується звернутись до фахівців.


Вас може зацікавити: Вплив хронічного стресу на психічне та фізичне здоров'я


Як поводитися і що робити, якщо у людини поруч зі мною гостра реакція на стрес? Які техніки можна застосувати, щоб полегшити її стан?

Відповідає психотерапевтка Світлана Приступлюк

Психотерапевтка Світлана Приступлюк

Іноді ми можемо стати свідками того, що людина поруч ніби «ламається» на наших очах. Часом вона починає тремтіти, плакати, кричати або, навпаки, завмирає, не реагує на звернення чи ніби відключається від реальності. Оточуючим така поведінка може бути незрозумілою та навіть лякати. Але насправді ця поведінка може бути гострою реакцію на стрес.

Гостра реакція на стрес (ГРС) є нормальною відповіддю психіки на ненормальні обставини. Це короткотривалий стан, який виникає одразу після травмуючої ситуації. Наприклад, після втрати близької людини, насильства, травми, аварії, вона може виникати навіть після того, як ми стаємо свідками проживання іншою людиною якоїсь травми. Психіка не встигає обробити подію і починає реагувати ніби в режимі виживання.

Які ж ознаки гострої реакції на стрес?

Найперше, прояви гострої реакції на стрес ми можемо побачити в поведінці. До прикладу, людина буде дуже метушлива, або, навпаки, різко завмирати, також людина може тікати або максимально уникати реальності. Теж часто спостерігається повне мовчання, відсутність будь-якої реакції, коли звертаєшся до людини. Через надмірний рівень стресу може виникати навіть непритомність.

В тілі ГРС може відчуватися як тремтіння, нудота, заціпеніння, пришвидшене серцебиття, важке нерівномірне дихання. В емоційному плані є два абсолютно різних варіанти: один з них — це яскраве вираження емоцій (крик, плач, істерика); другий — повна відсутність будь-яких емоцій, буде складатися враження, що людина ніби заморозилась. З когнітивними процесами теж буде досить складно: буде виникати відчуття, що людина дезорієнтована, «ніби у сні», не може підібрати слова і логічно відповісти на запитання.

Якщо ви вже розрізнили, що в людини гостра реакція на стрес, то виникає питання, а що ж цим робити, як допомогти?

Перш за все, потрібно зрозуміти, в якому стані знаходитеся ви. Адже якщо ви теж дестабілізовані і потребуєте допомоги, — спершу варто попіклуватися про себе. Якщо ж ви розумієте, що маєте достатньо ресурсу, щоб допомогти, то ось кілька простих, але дієвих способів:

  • Запропонувати, але не наполягати. Варто спитати, чи людина потребує вашої допомоги. Намагайтеся говорити чітко, але без натиску «Я тут, якщо ти хочеш», «Хочеш води?», «Дати тобі ковдру?», «Можна потримати тебе за руку?» Іноді і цього буває достатньо, щоб допомогти людині впоратися.
  • Бути поруч. Часом це все, що потрібно. Не обовʼязково бути психологом/психотерапевтом, треба просто бути поруч. Звичайне «я з тобою» чи «я поряд» — це найкраще, що можна сказати.
  • Не обіцяйте і не давайте порад. Фрази типу «все буде добре», «заспокойся», «чому ти так реагуєш», «не плач» — це табу, адже це не про допомогу, а про оцінку. Краще сказати «Я бачу, що тобі важко. Я поряд».
  • Спокійне, глибоке дихання поруч надає відчуття безпеки. Запропонуйте подихати разом: «Дихай зі мною. Вдих — один, два, три, чотири. Видих — один, два, три, чотири». Декілька таких циклів явно покращать ситуацію, адже під час ГРС дихання дуже страждає.
  • Не квапте. Спробуйте дати психіці час, щоб опанувати себе. Не варто розпитувати «а що трапилося», адже мозок зараз не може мислити логічно.
  • Допоможіть повернутися в реальність: роззирніться довкола, спробуйте привернути увагу на щось в теперішньому моменті. «Подивись, яка трава зелена. В тебе синій светр» і тому подібне.

Також добре спрацює техніка «5-4-3-2-1»:

1) Назви 5 речей, які ти бачиш довкола себе (наприклад: стіл, стілець, килим).

2) Чотири речі, до яких ти можеш доторкнутися (рука, книжка, ручка).

3) Три звуки, що ти чуєш (чийсь голос, звук авто, дихання).

4) Два запахи (скошена трава, парфум).

5) Один смак (присмак жуйки, кави, чи цукерки).

Гостра реакція на стрес зазвичай минає протягом кількох годин або днів. Але якщо стан не покращується, людина не може спати, зʼявляються кошмари, надмірна тривожність, флешбеки (яскраві спогади, ніби травмуюча ситуація знову повторюється) — це вже можуть бути симптоми гострого стресового розладу або ПТСР — і варто звернутися до психолога чи психотерапевта.

Вам не потрібно бути спеціалістом, щоб бути підтримкою. Залишатися поруч, бути спокійним, не тиснути та не залишати людину наодинці — це вже багато. Часто стабільне дихання поруч, запропонована вода чи чай стають першими ліками.


Вас може зацікавити: Як емоції та стрес провокують психосоматику?


Як визначити, що у мене стан, який називають «гострою реакцією на стрес»? Чи можна допомогти собі з цим станом самостійно?

Відповідає психотерапевтка Алла Ліповець

Психотерапевтка Алла Ліповець

Гостра реакція на стрес виникає в той момент, коли сила стресової події перевищує можливості психіки впоратися з ним «тут і зараз».

Це ніби на внутрішній контейнер, розрахований на 10 кг, раптово обрушується тонна переживань. Система перевантажується, і потрібен час, щоб вона «відновилася».

Зрозуміти, як відбувається цей процес, може бути легше на прикладі змії, яка ковтає велику здобич повністю, і потім лежить кілька днів нерухомо, перетравлюючи.

З психікою відбувається дещо схоже — якщо трапляється щось занадто масштабне, що одразу «перетравити» це неможливо, організм завмирає. Це сповільнення всіх процесів насамперед допомагає нам — таким чином психіка бере час, щоб усвідомити та пережити те, що трапилося.

Важливо враховувати, що наше життя зараз в цілому переповнене стресовими подіями, тому гостра реакція на стрес може виникнути не тільки внаслідок масштабної події, але і як результат чогось не настільки серйозного, але того, що стало «останньою краплею», яка наклалася на накопичене навантаження і остаточно вибила ґрунт з під ніг.

Як зрозуміти, що в тебе гостра реакція на стрес?

Головний орієнтир — це наявність «відправної точки», коли після якоїсь конкретної події стан різко погіршився.

Цей стан може впливати на всі сфери функціонування організму.

Серед фізичних симптомів можливе прискорене серцебиття, задишка, нудота, тремтіння, порушення сну, мʼязове напруження.

Когнітивні ознаки: труднощі з концентрацією, погіршення памʼяті або провали в памʼяті, дезорієнтація в часі та просторі.

Емоційні реакції можуть проявлятися у вигляді стану дереалізації — відчуття того, що це все не реально або ніби відбувається не з вами; сильної тривоги, паніки або, навпаки, апатії та почуття повного відсторонення від ситуації.

Важливо розуміти, що у різних людей реакція може проявлятися дуже по-різному. Хтось завмирає і замовкає, а хтось, навпаки, стає занадто активним, емоційним або роздратованим.

Це все — нормальні реакції організму на ненормальні події.

Що можна зробити для себе або близьких у цьому стані?

Головне — це дати час.

Психіці потрібен простір і спокій для того, щоб справитися. Важливо не квапити, не давити на себе, не вимагати «зібратися та взяти себе в руки».

Допомагає проста людська присутність: коли хтось може побути поруч, не розпитуючи, не наполягаючи, а просто бути.

Також підтримати в цей момент може піклування в самому звичайному вигляді: повноцінний сон та їжа, гарячий чай, душ, теплий одяг, спокійна обстановка, підтримка від близьких.

Корисними можуть бути будь-які техніки на заземлення: концентрувати увагу на відчуттях у тілі, на диханні, на моменті «тут і зараз».

Коли варто звернутися за допомогою?

Гостра реакція на стрес — це тимчасовий стан, і зазвичай інтенсивність симптомів починає зменшуватись через кілька годин або днів.

Але якщо після кількох днів стан залишається настільки ж важким, заважає повноцінному функціонуванню або взагалі погіршується, то це привід звернутися за професійною допомогою, щоб не допустити розвитку посттравматичного стресового розладу.

Спеціаліст може допомогти обережно та безпечно пройти через ці переживання та віднайти опору.

І головне — з вами все в порядку.

Якщо ви стикнулися з гострою реакцією на стрес — це не про слабкість. Це означає лише те, що ви людина, яка переживає нелегкі часи, і ваша психіка робить все можливе, щоб захистити вас і адаптуватися.


Вас може зацікавити: Вимушена еміграція та адаптація в новій країн


Які наслідки для людини може мати гостра реакція на стрес? Чи обов’язково після цього розвинеться посттравматичний синдром? Чи варто звертатися за допомогою чи можна розраховувати, що він «сам пройде»?

Відповідає психотерапевтка Наталія Кудрявченко

Психотерапевтка Наталія Кудрявченко

Гостра реакція на стрес — коли тіло памʼятає, а свідомість хоче забути.

Є моменти, коли здається, що світ тріснув. Ніби щось сталося — зовні або всередині — і після цього вже неможливо повернутися до «як було». Це може бути аварія, падіння шахеду поруч, раптова втрата, діагноз. Усе, що ставить під сумнів безпеку, цілісність, саме життя. У такі моменти тіло мобілізується: дихання збивається, м’язи напружуються, простір звужується. Або навпаки — приходить таке собі оніміння: ви наче дивитесь на себе збоку й нічого не відчуваєте. Це і є гостра реакція на стрес — природна відповідь психіки на те, що перевищує її здатність впоратись у моменті.

Це нормальна реакція. Вона може тривати від кількох годин до кількох днів і може минути самостійно, якщо є підтримка, тіло може знову відчути безпеку, пережити емоції. Якщо психіка і тіло відчують, що зараз загрози більше нема.

Але іноді вона не минає. Людина наче живе далі, — але частина її застрягає у тому моменті. Може бути важко спати. Повертаються спогади. З'являється тривога, гіперзбудження, уникання будь-яких нагадувань про ту подію. Якщо це триває понад місяць — ми можемо допускати можливість настання посттравматичного стресового розладу. Він не обов’язково розвивається у кожного, хто пережив важку подію. Але ризик зростає, якщо не було можливості прожити досвід — тобто дати йому місце, назвати, відчути, поділитися ним у присутності іншої людини, яка не лякається вашого болю. З кимось, у безпеці, у контакті.

А буває й по-іншому. Подія — ніби «несерйозна», але реакція — така сильна, що ви не можете її ігнорувати. Несподівано боляче. Вечір, після якого перестаєш спати. Погляд, що тригерить стару пам’ять. Фраза, яка пробила захист. Це вже не лише про теперішнє, — а про щось давніше, що залишилося непрожитим. Це така «маленька» ситуація, яка ніби не стосується події і взагалі не зрозуміло чому така бурхлива реакція і чому «на рівному місці» так боляче і погано. І вона буквально струшує весь організм, бо торкається рани, яка була створена давно, скоріше за все — дуже давно.

Чи варто звертатися по допомогу?
Якщо всередині щось болить, а поряд немає місця, де це можна було б притулити — так. Це не ознака слабкості. Це знак, що вам боляче і ви заслуговуєте на підтримку. Що зараз можна не залишатися з цим наодинці. І що дбайливий, людяний контакт іноді може зробити більше, ніж «забути й іти далі».


Інші публікації
Оберіть терапевта

Ми використовуємо файли cookies, щоб користуватися сайтом було легко та зручно. Залишаючись на сайті, ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності

Погоджуюся