Кейс #54. Реляційна травма

Гештальт-терапевтка, аналітично орієнтований психолог Катерина Калиновська розповідає про поняття реляційної травми, тобто травми, яку ми отримуємо у стосунках.

Травма стоснуків, вона ж реляційна — поняття, яке дозволяє працювати з клієнтом на достатній глибині.

Чим вона відрізняється від поняття травми звичайної, простої? Ось ми звикли під травмою, під психологічною травмою мати на увазі якусь подію, яка сталася, вплинула на перебіг життя людини. Вже досить відома всім абревіатура ПТСР, тобто розлад, який виникає після травматичної події: це може бути ДТП, це може бути війна, епізод насильства тощо. Травма стосунків — це те, що переживала і переживає людина, перебуваючи у відносинах з іншими людьми. Ну, звичайно, перш за все ми маємо на увазі дитину, яка виросла в певній системі стосунків, яка сама по собі травматична. Травмою для неї є не якась окрема подія, що сталася з нею в дитинстві. Власне, весь комплекс стосунків, весь той зріз, в якому вона жила, зростала, розвивалася і сформувалася певним чином.

Поняття, яке зараз стає дедалі популярнішим у терапії травми, — це комплексне ПТСР. Вона перебувала у постійній травматизації. Тобто це про стосунки, які травмують. Це про сім'ю, в якій дитина народилася, росла і виросла, про спосіб організації контактів у цій сім'ї, про те, як у цій сім'ї ставилися до дитини та одне до одного інші члени сім'ї, про те, яким чином ця дитина, вже будучи дорослою, важко адаптується до реальності, до навколишнього середовища. Весь цей кластер тривожних і депресивних розладів, різноманітних способів адаптації до середовища у вигляді нав'язливості, у вигляді якихось складнощів комунікації з іншими, складності з відчуттям, наскільки реально все, що відбувається, наскільки я відчуваю себе, навколишній світ тощо, — це все, за великим рахунком, наслідки контекстної травми, що виникла у стосунках.

Чому терапія тут працює? Тому що те, що виникло у стосунках, лікується теж стосунками. Зазвичай терапія комплексної травми — це досить довгий процес, що вимагає зусиль як клієнта, так і терапевта. І, щиро кажучи, непростий. Це може викликати опір як клієнта, так і терапевта, зазвичай у терапії таких випадків у клієнта дуже багато різних почуттів, у тому числі суперечливих і до самого процесу терапії, і до терапевта, і до тих змін, які він помічає чи не помічає. Часто в подібних випадках досить багато переживань образи, агресії, глухого кута, якихось місць, де ніби процес гальмується або взагалі застряє, як у болоті. Але якщо цей шлях пройдено, клієнт і терапевт витримують цей процес, то зазвичай якість життя людини, що виросла в умовах травмування, змінюється дуже сильно. Тобто це якісна зміна, це можливість створювати стосунки з іншими людьми, взагалі бачити їх як інших людей, відчувати себе, відчувати близькість.


Вас може зацікавити: Вікторія Сухарєва. Кейс # 49. Що таке тривожний тип прив’язаності?


Оберіть терапевта

Ми використовуємо файли cookies, щоб користуватися сайтом було легко та зручно. Залишаючись на сайті, ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності

Погоджуюся