У рубриці «Інтерв'ю» ми ставимо психотерапевтам питання, які цікавлять і нас самих, і клієнтів Тритфілд. На питання про чоловічу самооцінку відповідає психотерапевт Олександр Сагайдак.
— Що таке самооцінка у чоловіків? Про неї багато говорять, але чітке визначення дають не часто...
— Начебто в слові «самооцінка» є частина «само-», і тому здається, що це такий закритий процес стосунків із самим собою. Але це «само-» тільки заплутує. Самооцінка — це завжди історія про тих, хто поруч зі мною, і про мої взаємини з ними. Коливання самооцінки — це «я і соціум», «я і друзі», «я і мій партнер/ка». І коли в цій темі виникають сумніви — вони виникають через сигнали ззовні. Отримавши такі сигнали, ми починаємо процес оцінки і переоцінки себе.
У нормі, якщо все добре, чоловік про свою самооцінку просто не замислюється. Ідея поміркувати про свою цінність і «провести ревізію» завжди приходить ззовні.
Тому для початку важливо зрозуміти, звідки ці сигнали прилітають у кожному конкретному випадку.
— Навіщо комусь надсилати такі «сигнали»?
— Механізм досить універсальний. Якщо я стаю менш цінним, відчуваю себе менш цінним, — мною набагато легше маніпулювати. У пастці сорому і провини я стаю керованим і контрольованим. Оточуючим так дуже зручно, усвідомлюють вони це чи ні.
Вас може зацікавити: Євгенія Чернега. 5 запитань про самооцінку
— А звідки, з якої частини зовнішньої реальності найчастіше чоловік отримує «сигнал», який змушує його замислюватися про самооцінку?
— Якщо ми говоримо про чоловічу самооцінку, тут жодниї сюрпризів. Найчастіше «сигнал» приходить з жіночої сторони. Це стосується тем «мало грошей», «мало часу мені приділяєш», «недостатньо намагаєшся зробити мені добре» — з цього народжується висновок «ти поганий!»
Часто ситуація розвивається з двох сторін, в комплексі: у чоловіка є сім'я, але стосунки з батьками і конкретно з мамою ще напружені, вони не проговорені і не завершені. Тоді починаються звинувачення з двох сторін. Як не банально, саме цей «конфлікт інтересів» часто призводить до питань із самооцінкою.
— Самооцінка така популярна тільки в соцмережах і книгах або серед реальних клієнтів психотерапії теж?
— У моїй практиці дійсно дуже багато чоловіків, яких турбує тема самооцінки.
Але якщо людина занепокоїлася цим, — це не завжди проблема, не завжди погано, скоріше навіть навпаки. Звернути увагу на питання самооцінки корисно, в цьому є плюси. Чоловік отримує можливість провести ревізію, виділити свої сильні і слабкі сторони, — але вже зі своєї точки зору, а не з точки зору зовнішніх очікувань, перебрати і переглянути внутрішні цінності. Якщо крім своїх слабких сторін знайти і свої сильні якості, — баланс і внутрішнє відчуття своєї цінності відновиться.
— Як ти працюєш з чоловічою самооцінкою в психотерапії?
— Я починаю з пошуку зовнішнього сигналу, щоб прояснити причину, але це тільки перший етап. Основну роботу добре характеризує моя улюблена фраза з минулого, з часів служби: «Панове, рюкзачки до огляду!» У терапії ми проводимо ревізію: як ти живеш, з чого складаєшся, що тобою рухає, які у тебе цінності? Як ти поводишся зі своїми власними бажаннями — слухаєш себе або ігноруєш? Чи бережеш себе? А що є непомітного, чого ти не бачиш? Що метафорично припадає пилом у кутку? Вже ця ревізія дає дуже багато!
У роботі я завжди орієнтуюся на свою реакцію — на моменти, коли у мене виникає обурення або здивування, коли хочеться сказати: «Так, постривай, тут щось має бути, ти щось пропускаєш!» Я завжди чутливо реагую, коли роздуми про власні слабкості і мінуси витісняють з фокуса уваги чоловіка щось важливе, якісь важливі плюси або важливий контекст.
Важливо сказати, що я не вкладаю в клієнта нічого нового — я просто допомагаю знайти і побачити те, що у людини вже є, але на що вона припинила звертати увагу.
— Чому ця тема зараз на слуху, чому люди шукають матеріали і запитують, як підвищити самооцінку?
— Це гарне запитання. Такий тренд і справді є, це тренд останніх 20–30 років. Взагалі масове бажання підвищити самооцінку — симптом загального для всіх дискомфорту. Занадто великий темп життя, постійні зміни, нові цінності, багато чого незрозуміло і некомфортно. І люди з різних причин вірять, що саме підвищення самооцінки може дати їм заспокоєння, баланс, позбавити від тривоги. Старі моделі ще досить сильні, а світ — уже новий. Не вистачає базових точок опори.
Питання «а чи достатньо я хороший?» — поширене, навіть масове явище. Величезна свобода, яка у нас з'явилася, ще вимагає часу і осмислення. Усе крихке, все мінливе — і незрозуміло, як себе вимірювати і з чим порівнювати.
