Фахівці Тритфілд розповідають, що стало центральною темою минулого року в їхній роботі та в житті, а ще діляться невеликими підказками та рекомендаціями про те, як зробити наступний рік більш гармонійним і наповненим. Новорічний випуск рубрики «Психологи не дають порад».
Психолог Тетяна Квітка
Мій 2019... Хороший був рік, — рік, що розширює. Рік викликів, виходу із «насидженої» зони, чергових питань про те, хто я, чого хочу, що можу робити в цьому житті, що є для мене правдою і сенсом. Бажання зробити трохи більше і краще, ніж можу, призводило періодично до межі емоційного вигорання — коли тіло говорило: «нічого не знаю, я втомилося, далі без мене».
Багато працювала про це з клієнтами, групами медпрацівників і з собою коханою, коли кілька разів сама залітала в зону вигорання. І ось, що хочу сказати з цього приводу.
Якщо сталося так, що поточних завдань більше, ніж сил і бажання їх виконувати, прошу вас, не доводьте до крайнощів, не чекайте, поки захворієте або поки зблякнуть смаки і фарби світу. Спробуйте вчасно пригальмувати — взяти півдня для чарівного нічогонеробіння, наповнити себе свіжим повітрям і люблячою добротою до своєї прокрастинації, — можливо, саме вона захищає вас від перевантажень. Перевірте, яким чином для вас зараз порушено баланс і чи можна його відновити (якщо ви не розумієте, що таке баланс для вас, — обговоріть це з психотерапевтом). Зазвичай перекіс в умінні брати-давати неминуче призводить до дискомфортних відчуттів. Причому неважливо, чи звикли ви більше віддавати або отримувати. І тут може йтися і про матеріальні цінності, і про час-увагу. Перевіряйте періодично важливі сфери свого життя на баланс — це хороша профілактика вигорання.
Якщо вже раптом виявили себе за межею, де втома зростає в геометричній прогресії, і думаєте, що «само пройде», — запевняю, не пройде, перевірено електронікою і власною шкірою:). Потрібно вживати рішучих заходів: вольовим зусиллям обирати себе (поки ще є кого обирати), відкидати все те, що забирає багато енергії і сил, укладати спати, годувати смачною і корисною їжею, з любов'ю і батьківською наполеглівістю вести свого нерозумного трудоголіка в місця для відпочинку і відновлення. Тут вже хто що любить: море, гори, спа, улюблений диван із книжкою, бабусин будиночок у селі. Що раніше ви зловили цього товариша за комір і закріпили в спеціальному місці для відновлення, посадили в медитацію на «подихати і поміркувати, навіщо ж так із собою», — то більше шансів вийти на новий рівень любові та турботи до себе в адекватному режимі реалізації своєї дивовижної унікальності.
Чого і бажаю всім нам у новому році!
Психолог Ніна Давидова
Минулий рік був багатий на інсайти та зміни, але поділитися з вами хочу думкою, яка допомогла мені та моїм клієнтам зробити кроки назустріч Собі. Прийняти. Себе. Ціліком. Ризикніть розправити крила, зітхнути на повні груди, відчути свій власний розмір, встати на повний зріст і помітити Себе — живу, неідеальну, звичайну людину, що має складний досвід, яка бажає любові.
Так, за цим усвідомленням і наміром так жити багато роботи. Доведеться відклеїтися від соціальних стереотипів, — яким чи якою вам потрібно бути. Пробачити себе, дуже чесно дивитися в дзеркало і відповідати на питання: хто я, який я, як я жив, якою ціною я вижив, чого я бажаю, куди йду.
«Прийняти» — означає помітити те, що вже є, і впустити це в сьогодення: «Так, сьогодні це так».
«Себе» — означає повернути фокус уваги на те, як саме Ви можете впливати на своє життя, стати його автором прямо зараз, а не чекати, що Хтось відстане, Хтось зрозуміє, Хтось поруч зміниться або наповнить сенсом.
«Ціліком» — тобто дати місце всьому у своєму житті: болю, радості, хворобі, здоров'ю, втратам, задоволенню від зустрічі, війні, миру в душі, відчаю, збудженню, всьому.
Як це працює і чим може вам допомогти. Перше, — це парадоксально призводить до змін. Вам не потрібно більше гнатися за образом себе, намагатися боротися з собою — тим, ким ви не є. Друге, ви можете відчути полегшення і вивільнення величезної енергії для зцілення і трансформації на рівні думок, почуттів, мотивації, поведінки та відчуття Себе живим.
Психолог Наталія Трушина
Під час літньої відпустки я провела два дні в прекрасному Талліні сама. І дуже ясно помітила одну свою особливість: якщо з усього запланованого мені вдалося відвідати відсотків 70% — це величезний успіх і супер-насичений день.
Те ж саме відбувається в масштабі життя: все гостріше відчуваю, як багато у мене бажань і наскільки обмежений час і сили на те, щоб їх всі в життя втілити.
І так я потроху прийшла до усвідомлення думки, яку Стів Джобс озвучив ще в 1997 році (ах, якби дійсно можна було вчитися на чужих помилках, якими мудрими б ми були відразу:)) Стів сказав так: «Люди думають, що фокусуватися — значить говорити "так" тому, що важливо. Насправді це означає говорить "ні" сотні інших чудових, але менш важливих речей».
Я для себе формулюю цю думку так: будь-яке «так» має свою ціну.
Це про те, що час нашого життя обмежений. Зайнявши свій час одним процесом, заняттям, проєктом, людиною, — ви відмовляєтеся від інших процесів, занять, проєктів і людей.
Це важливо і з точки зору того, чим заповнене життя: робити щось одне, але ідеально — або багато всього, але непогано? (Або багато всього, ідеально, але недовго?:) Сказати «так» кількості — або якості?
І з точки зору масштабу життя, його перспективи, — займатися дрібними деталями, упускаючи перспективу? Або здійснювати щось масштабне, не дивлячись під ноги?
І з точки зору того, кого і що я запрошую в моє життя? Якою інформацією, чим наповнюю його?
Такі питання можуть викликати сильну тривогу. І це нормально, тому що це і є «авторство життя», наша велика відповідальність перед самими собою. Без таких питань спокійніше, але без них можна втратити дуже важливе відчуття, що це саме я дійсно живу своє життя.
Тому мені здається важливим ставити собі питання на кшталт «куди я йду?» і «чи подобається мені цей маршрут і мої попутники?». І думати, неспішно шукати хороші відповіді.
Хочеться побажати всім нинішнім і майбутнім клієнтам платформи Тритфілд, — нехай у вас буде час, простір і душевні сили, щоб періодично ставити собі такі питання. Нехай буде ясність у почуттях і думках, щоб на них відповідати. І нехай буде достатньо рішучості і підтримки, щоб відкидати те, що відволікає від головного на вашому життєвому шляху, — і знаходити місце для дійсно важливого.
Психолог Аліна Шумак
Коли вже пішла така передноворічна гулянка, я теж вставлю п'ять копійок до настанов на майбутній рік. Порада ця вистраждана потом, кров'ю, годинами недосипу, мішком грошей терапевту і супервізору.
У новому році прошу вас, ні, навіть заклинаю: відпочивайте!
Якщо хочете — внесіть це в свій щільний графік між пріоритетними задачами, що горять, у чехарді дедлайнів і мітингів, нехай відпочинок впишеться в гугл-календар так само органічно, як і чергове тренування з крос-фіту. Можна годинами міркувати про важливість work/life balance, але яка цьому ціна, якщо про це тільки міркувати.
Відчувайте своє тіло, адже поки ви граєте в безсмертного поні, воно тримає руку на рубильнику під назвою «здоров'я». Повірте, лагодити і реабілітувати дорожче, ніж дотримуватися норм вантажопідйомності.
Дуже уважно і на м'яких лапах підходьте до того місця, де відчувається ваша межа. Ця прірва з дуже нуарної Аліси в Країні чудес — кожна пригода в цьому світі гротескніша за попередню. Зовсім не обов'язково звалюватися туди, щоб поставити парканчик безпеки. Цього року я відмінно засвоїла, що жонглювати здатна тільки двома кульками. Засвоїла через болючі шишки від третіх і четвертих куль, що вилітають із рук. Мені довелося вчитися не навичкам більш складного жонглювання, скоріше тому, як давати відпочинок рукам, як міняти одну з кульок, щоб шоу тривало й артиста не винесли зі сцени мертвим.
Ризикуйте оголювати свою недосконалість, просити про відпустки або перепочинки, щоб встигати відновлюватися і продовжувати досягати світового панування зі смаком, а не з-під палиці.
Психолог Микола Мірошниченко
«Порадьте, що мені робити?» — таке питання часто ставлять психологу, коли ситуація здається безвихідною і без професійної допомоги не обійтися. Аналізуючи такі випадки, можна ясно побачити причини втрати сили вибору. Вони досить прості: знижена чутливість до власних бажань; недостатнє розпізнавання різних емоцій, наприклад хвилювання і натхнення; надмірні вимоги оточення. У таких випадках доводиться користуватися не власною енергією бажання, а силою волі для здійснення бажань інших людей або вимог (наприклад, по роботі).
Щоб уникнути втрати сили вибору, добре б згадати прислів'я «сім разів відміряй, один раз відріж». Сенс зрозумілий: перш, ніж щось сказати або зробити, — подумай. Дай собі трохи часу на осмислення цього імпульсу. Спробуй відчути його тілесно, якими енергіями він наповнений: страхом, тривогою чи хвилюванням? Цікавістю, інтересом чи натхненням? Коли з'явиться впевненість, яке саме це відчуття, можна поміркувати, чого саме хотілося б в результаті: заспокоєння, полегшення, радості чи задоволення?
Пробуй усвідомлювати не тільки те, що отримуєш, а й те, чим наповнюєш свої вчинки, думки і слова. Нехай у твоєму житті відчувається сила вибору і буде багато цікавих відкриттів і спостережень.
З Новим роком!
Психолог Леся Лоріашвілі
Новорічні свята — це завжди криза. Здається, свято має бути чимось радісним, але частіше підступає тривога. Чому? Звідки? Сумно, що Новий рік — це завершення, хоча іноді нам і хочеться, щоб цей період завершився якомога швидше. Здається, що Новий рік може бути тим білим аркушем, на якому напишеш свою нову історію. Відкрити нові двері та увійти до нової кімнати. Це приносить надію, але водночас і тривогу... А куди мені хочеться? Що я хочу написати на цьому білому аркуші? Добре, коли знаєш, — а як воно, коли ні? Невизначеність може бути страшнішою, чи можна навчитися з нею справлятися?
Мені здається, що можливість витримувати невизначеність — найбільша ознака дорослішання. Але це так важко! Так хочеться просто отримати гарантію, що здійсняться всі мрії і бажання! Новорічна ніч дає одночасно і невизначеність, і можливість загадати те саме заповітне бажання і чекати його здійснення в новому році. Як можна поєднати ці переживання?
Я загадаю, попрошу, нафантазую, напишу і намалюю свої бажання, але найголовніше — я візьму відповідальність за ту частину, яка залежить від мене і залишу місце для непередбачуваних втручань долі — хороших чи поганих. Я не можу контролювати все. Тільки те, що можу.
Вас може зацікавити: Новорічна депресія
Психолог Надія Табакова
Я б дуже хотіла володіти якимось секретним знанням, яке гарантовано допомагало б людям прожити наступний рік добре, домогтися великих успіхів або уникнути болю. Але, на жаль, я ним не володію. Я людина, моя душа регулярно болить і так само регулярно радіє. Думаю, приблизно те ж саме буде і з вами протягом наступного року. Будуть злети і падіння, сльози і посмішки, щастя і біль. Хочу поділитися з вами однією психологічною вправою, яку я придумала для себе три роки тому і відтоді вона допомагає мені зібратися, підтримати себе, коли важко, усвідомити свої цінності та пріоритети.
Закрийте очі й уявіть, що ви перебуваєте на гірській вершині. Нехай це буде гора, яка здається вам найнеймовірнішою на Землі. Уявіть, що ви стоїте там один або одна і розмовляєте із Всесвітом (ви можете назвати це Богом або Вищим Розумом). І ви так близько до нього, що він чує вас. Ви просите його про щось, розповідаєте щось, і тут Всесвіт говорить вам: «Загадай, будь ласка, зараз одне-єдине, найголовніше своє бажання. Я гарантую тобі на тисячу відсотків, що цього року воно здійсниться. Але ти повинен вибрати тільки одне, а здійснення інших я тобі не обіцяю». Просто зараз переберіть подумки свої бажання, дайте собі на це стільки часу, скільки вам потрібно. І виберіть одне най-найголовніше. Попросіть про нього Всесвіт.
Не читайте далі, якщо не вибрали і не загадали бажання.
Якщо ви чесно обирали бажання, то вже в процесі вибору ви зрозуміли суть вправи — вона допомагає відсіяти непотрібне. Можливо, ви хочете будинок, машину, шубу, нову роботу і купу всього ще — в такому випадку вправа може допомогти вам вибрати, що на сьогоднішній день важливіше для вас, у що ви готові вкласти максимум своєї енергії. Можливо, вправа відведе вас глибше, і ви зрозумієте, що якщо бажання дійсно точно збудеться, то ви хотіли б попросити гармонійних стосунків із близькими, любові або відданої дружби — тоді ось ваш фокус на наступний рік — любіть кожен день, дружіть, робіть активний внесок у формування гармонійних стосунків, не скандальте через побутові дрібниці. Якщо ви попросили любові, просто зараз згадайте когось, кого дуже сильно любите, зателефонуйте або підійдіть до нього і скажіть «я тебе люблю». Ось побачите, бажання почне збуватися.
У моєму випадку я прийшла на вершину прекрасної гори Тейде, одного з найчарівніших для мене місць на Землі. Поки я йшла, мені здавалося, що я дуже хочу новий бізнес, велику машину для нашої сім'ї... А коли прийшла, вийшов ось такий текст: «Дорогий Всесвіте, я зможу працювати і поступово здійснюю свої мрії. Рано чи пізно, ми купимо нову машину, рано чи пізно у мене буде новий бізнес. А Ти виконай, будь ласка, моє найголовніше бажання — нехай найдорожчі люди в моєму житті будуть живі і по можливості здорові». Через місяць після цієї розмови зі Всесвітом пішов з життя один з найдорожчих для мене людей. Коли я говорила зі Всесвітом, я не знала, що він помирає. Я все життя буду вдячна за те, що ми змогли попрощатися і завжди буду пам'ятати його слова «Мені б дуже хотілося ще пожити...».
Зараз, коли мені сумно або злісно від того, що якісь із планів не реалізуються, я дивлюся на своїх здорових, щасливих дітей і на злегка втомленого, але такого коханого чоловіка, — і розумію, що Всесвіт виконав свою обіцянку: моє бажання продовжує збуватися. А інші я потихеньку здійснюю сама.
Нехай збуваються ваші Бажання...
