“Я не відчуваю грунту під ногами” - таким було моє перше повідомлення Уляні. Я не знала терапевта особисто, проте вона одразу ж відповіла і ми домовились про зустріч вже наступного дня. До знайомства з Уляною, в мене був невдалий досвід терапії. Невдалий тому, що я обрізала його практично на самому початку. “Втекти, заховатись, зникнути” керувало моїми рішеннями та вчинками. Зникнути таки вдалось. Кілька років мій світ не виходив за межі моєї кімнати, багато з цього часу я провела лежачи в ліжку, накрившись ковдрою з головою. Найменший звук викликав в мене агресію, пропав сон, спазмувало тіло. На початку роботи з Уляною все здавалось новим, було багато змішаних відчуттів, проте тікати не хотілось. Терапевт з перших хвилин була дуже уважною зі мною, вона давала знати вербально і невербально, що розуміє та чує попри всі мої “ви не розумієте” та “я не вірю”. Мою агресію та страх вона обдарувала щедрим співпереживанням та підтримкою: сльози чергувались із жартами та більш усвідомленими обговореннями, а після сесії залишалось багато “Ого!” та ”Вау!” Уляна навчила мене відрізняти сприйняття від реальності, помічати як реагує моє тіло і прислухатись, що воно хоче мені сказати. Вона допомогла розпочати знайомство з собою через невідому призму - любов та прийняття, повертаючи мене до життя м’яко, без поспіху, з ніжністю. Одного разу я зловила себе на тому, що не поспішаю чимшвидше додому, а помічаю кольори, людей, посмішки, вітрини магазинів і що мені від цього всього РАДІСНО. На зміну порожнечі прийшов рух, який з часом почав набувати форми та змісту. Звичайно, рух потребує щоденних зусиль. Уляна створила простір, де я нагадую собі для чого потрібний цей рух і поновлюю сили. Завдячуючи їй, я довіряю цьому простору та процесу і даю можливість руху з штучного та примітивного ставати більш природним, легким, вільним. Не так багато людей здатні приносити якісні зміни, проте Уляна є однією з небагатьох. Я щиро рекомендую її як терапевта не тільки для критичних станів, але й для глибокого пізнання себе. — читати далі